Використання утиліти System Generator для верифікації проектів, які реалізовано в елементному базисі ПЛІС
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11537Анотація
Розглянуті особливості використання утиліти System Generator, що є сполучною ланкою між системами MATLAB/Simulink і Xilinx Foundation ISE і дозволяє звільнити розроблювана від рутинної роботи, яка пов'язана з деталізацією проекту, зробити перевірку функціонування проектованого об'єкта, який проектується, на самій початковій стадії розробки і тим самим скоротити терміни і 'підвищити якість проектування. Запропоновано підхід до проектування FIR-фільтра з відображенням сигналів, зформованих для перевірки функціонування проекту, і виконано його реалізацію в елементному базисі ПЛІСПосилання
Available at http://www.xilinx.соm/literatore/index.htm.
ModelSim /availablt at http://www.asicdesign.ru/ Presentations/ modelsim/ modelsiml.html.
Дьяконов В. П. MATLAB 6/6.1/6.5 + Simulink 4/5 в математике и моделировании. Полное руководство пользователя. - М.: СОЛОН-Пресс. - 2003. - 576 с.
Xilinx System Generator for DSP. Version 3.1. User Guide Xilinx Block set. Reference Guide / available at http://www.xilinx.com.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
