Базова онтологія в прийнятті рішень
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.10870Ключові слова:
базова онтологія, концепція, прийняття рішень, поняття, відношенняАнотація
Показана актуальність використання базової онтології для представлення понять татермінів в якості інтегрованої концептуальної основи опису процесу прийняття рішень. Представлена структура базової онтології. Визначено опис понять та відношень базової онтологіїПосилання
Guriano N. Understanding, Building, and Using Ontologies / A Commentary to “Using Explicit Ontologies in KBS Development” // International Journal of Human and Computer Studies. – 1997. – V. 46. – № 2/3. – P. 293-310.
T. R. Gruber. A translation approach to portable ontologies // Knowledge Acquisition. - 1993. – Vol 5, № 2 – P.220.
Чаплінський Ю.П. Онтологічне представлення процесів прийняття рішень // Проблеми інформатизації та управління. – 2009. – № 2 (26). – с. 146-151.
Чаплінський Ю.П. Онтологічні складові підтримки прийняття управлінських рішень.// Наукові праці НУХТ. – 2013 – № 48. – с. 65-68.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).