Система прогнозування станів корпоративних IP-мереж

Автор(и)

  • М. Волошин Національний авіаційний університет
  • Д. Гульчевський Національний авіаційний університет
  • Ю. Якубишин Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.10866

Ключові слова:

структура системи прогнозування, алгоритм прогнозування, нейронна мережа, корпоративна IP – мережа

Анотація

Розглядається структура і алгоритм прогнозування стану корпоративної мережі, якізабезпечують зниження часу простою і ймовірності збою об'єктів мережі. Що дозволяє збільшити надійність роботи мережі

Посилання

Каллан Р. – Основные концепции нейронных сетей. : Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – с. ил. – Парал. тит. англ.

Леохин Ю.Л. – Прогнозирование состояний корпоративной сети центра управления полетами в нейросетевом логическом базисе. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hse.ru/data/2012/04/25/1250864218/Леохин_Прогнозирование.pdf

Хайкин С. – Нейронные сети: полный курс, второе издание. Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. . – с. ил. – Парал. тит. англ.

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 54 (2016)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).