Управління процесом тестування за допомогою спеціалізованих метрик
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.10357Ключові слова:
метрики тестування, обчислювані метрики, первинні метрики, вимірювані метрики, програмне забезпеченняАнотація
У статті розглядається процес тестування з метою виявлення, систематизації та оцінки найбільш широковживаних метрик, а також реалізується побудова порівняльних характеристик метрик різних видів для визначення мети і доцільності їх використання нарізних етапах життєвого циклу тестуванняПосилання
Майерс Г. Мистецтво тестування програм. М.: Фінанси та статистика,1982.
Ліпаєв В.В. Тестування програм. М.: Радіо та зв’язок, 1986. 296 с.
Ліпаєв В.В. Забезпеченняякості програмних засобів. Методи та стандарти.М.: Синтег,2001.
Pankaj Jalote. Use of Metrics in High Maturity Organizations. // Software Quality Professional, Mach2002.
Dorothy R. Graham. Measuring the Value of Testing. ESCOM, 2nd
April2001
Marnie L. Hutcheson. Software Testing Methods and Metrics.http://www.ideva.com
Guide of Software Engineering Body of Knowledge. // IEEE Computer
Society, May 2001.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).