Підхід до автоматичного формування плану випробувань для складних систем

Автор(и)

  • О. О. Бєляков Національний авіаційний університет
  • А. С. Севастьян Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.10356

Ключові слова:

складні системи, випробування, льотні випробування, оптимізація, мінімізація витрат

Анотація

Етап планування випробувань має велике значення для проведення випробування та мінімізації ресурсів, що використовуються при проведенні випробувань. Планування складних систем потребує врахування великої кількості параметрів. Використання традиційних підходів довирішення задачі планування не є доцільним для деяких складних систем. В статті проведений аналіз існуючих методів формування плану випробувань для складних систем та запропонований підхід для формування планів льотних випробувань

Посилання

Джарратано Дж., Райли Г. Экспертные системы: принципы разработки и программирование. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 1152 с.

Литвиненко А.Е. Метод направленного перебора в системах управления и диагностирования. – К., 2007. – 328 с.

Дмитриев С.А., Литвиненко А.Е., Степушкина Е.П., Попов А.В. Экспертные модели определения множественных отказов в авиационных двигателях. – Вестник двигателестроения. – 2005. – №1. – С. 67–77.

Зайченко Ю.П. Дослідження операцій. – К.: ЗАТ ВІТОЛ, 2000. – 687 с.

Литвиненко А.Е., Нелин О.В. Выработка решений в системах ситуационного управления методом направленного перебора вариантов. – Математичні машини і системи. – 2004. – №2. – С. 164–

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 53 (2016)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).