Formalization of the testing process of experimental samples of flight-technical uniforms

Authors

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.72.17468

Keywords:

flight-technical uniform, information model of tests

Abstract

The work considers an approach to formalizing the testing process for building the structure of an information model for testing prototypes of flight technical uniforms (LTO), designed to protect the flight and technical composition of aviation of the Armed Forces of Ukraine from the influence of adverse environmental factors and the creation of protective equipment and other support systems vital activities, the necessary conditions for the personnel to perform their functional duties.

The authors discuss the importance of conducting tests to ensure the safety of flight personnel and increase the effectiveness of the tasks of aviation units, the stages of the test process are given, starting from planning to the analysis of results. The article also draws attention to the importance of standardization of the test process and the use of documentation, which is determined by the requirements of DSTU EN ISO/ IEC. Therefore, the article focuses on the development of a new formalized methodology for evaluating flight technical uniform quality indicators, which ensures test efficiency and a more accurate and objective evaluation of test samples.

References

Алгоритм ергономічної оцінки дослідних зразків льотно-технічного обмундирування / Андрієнко О.В., Бояров В.Т., Кайдаш К.І., Чередніков О.М., Хмель Є.В. // Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки / ДНДІ ВС ОВТ. – Чернігів: Брагинець О.В., 2021. – Вип. 4(10). – С.5-13.

Тенденції удосконалення екіпіровки військового льотчика / І.М. Клюшніков, А.Г. Єрилкін, О.М. Марченко // Наука і техніка Повітряних Сил ЗСУ. – Харків: ХНУПС, 2017. – 311 с.

Хмель Є.В., Корольов О.О., Андрієнко О.В., Бойченко О.І. Концептуальний підхід до визначення вимог до фізико-механічних властивостей тканин для виготовлення льотно-технічного обмундирування для авіації Збройних Сил України. Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. – 2022. – № 12. – С. 145-151.

Червотока О.В., Геращенко М.О., Лаппо І.М. Аналіз методичного апарату проведення лабораторних випробувань речового майна. Проблеми якості оборонної продукції: організаційні, технічні та фінансово-економічні аспекти : матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 30 червня 2022 року) / ред. І.М. Ткач; Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. – К., 2022. – С. 167-169.

Андрієнко, О.В., Бояров, В.Т., Кайдаш, К.І., Чередніков, О.М., Хмель, Є.В. Алгоритм ергономічної оцінки дослідних зразків льотно-технічного обмундирування. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. – 2021. – № 4(10). – С. 5-13.

Downloads

Published

2022-12-15

Issue

Vol. 4 No. 72 (2022)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).