Підвищення точності визначення орієнтації на основі автокомпенсації похибок
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.75.17555Ключові слова:
автокомпенсація, обертання, помилкиАнотація
Розглянуто підвищення точності визначення орієнтації безплатформною системою на основі просторового обертання гіроскопів відносно об’єкта. Предметом аналізу є математична модель похибки вимірювання кутів орієнтації з урахуванням постійних зсувів гіроскопів. Запропонована модель похибок дозволяє досить легко оцінити ефективність автокомпенсації. Показано, що задачу можна звести до інтегрування матриці напрямних косинусів, які визначають положення чутливих елементів у системі відліку координат. Результати теоретичного аналізу та моделювання підтверджують високу ефективність даного методу для підвищення точності вимірювання кінематичних параметрів.
Посилання
Shuang Du, Wei Sun and Yang Gao MEMS IMU Error Mitigation Using Rotation Modulation Techniques // Sensors, 2016, 16, 2017, pp. 1–20. https://doi.org/10.3390/s16122017
Xueyun Wang, Jie Wu, Tao Xu and Wei Wang, „Analysis and Verification of Rotation Modulation Effects on Inertial Navigation System based on MEMS Sensors,” The journal of navigation, vol. 66, pp. 751–772, 2013, https://doi.org/10.1017/S0373463313000246
S. V. Slesarenok, I. P. Shepet, V. I. Rubinov, and Ju. P. Titov, “Avtokompensatsija pogreshnostey navigatsionnych datchikov besplatformennoy navigatsionnoy sistemy,” Trudy MAI, vol. 86. [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).