Орієнтація та стабілізація малих космічних апаратів
Ключові слова:
малий космічний апарат, орієнтація, стабілізація, вектор стану, спостерігач стану системи, матриця, передатна функція, характеристичне рівняння, модель, поліном, закон керування, підсистема, структурна схема, гіродинАнотація
Розглянуто можливість застосування у складі систем орієнтації та стабілізації малих космічних апаратів спостерігачів стану. Виконано порівняльну оцінку систем із спостерігачем стану та класичного виконання. Для порівняння використовувалися критерії стійкості автоматичних систем, критерії оцінки якості в встановлених та перехідних режимах роботи, критерії оцінки якості при дії випадкових впливів, що обурюють. Як метод дослідження використовується метод математичного моделювання. Для його реалізації розроблено математичні моделі систем та їх компонентів. Моделювання виконано в змінних станах. Синтез ґрунтується на апараті сучасної теорії управління. Встановлено, що застосування спостерігача стану в системах орієнтації та стабілізації малих космічних апаратів дозволить не лише знизити їх масо габаритні показники, підвищити їхню надійність та знизити вартість комплектуючих, а й забезпечити практично ті ж показники якості керування, що й при класичному виконанні.
Посилання
А. K. Ablesimov, The theory of automatic control, Kyiv: Osvita Ukrainy. 2019, 270 p. [in Ukrainian].
O. K. Ablesimov, E. E. Alexandrov, and I. E. Alexandrova, Automatic control of moving objects and technological processes. Kharkov: NTU “KhPI”, 2008, 443 p. (in Ukrainian).
A. K. Ablesimov and A. Yu. Gonchar, “Synthesis of status observers in the unmaned asrcraft”, Electronics and control systems. Kyiv: NAU, no. 3(29), pp. 60–64, 2011. [in Ukrainian]
Yu. N. Sokolov, Computer analysis and design of control systems, Kharkov: KhAI, 2010, 343 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).