Аеропорт Жуляни як можливий кандидат на встановлення станції моніторингу дальності та цілісності у Київській області
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.62.14377Ключові слова:
Глобальні навігаційні супутникові системи, супутникова система функціонального доповнення, Європейська служба навігаційного геостаціонарного покриття, станція моніторингу дальності та цілісності, рівень багатопроменевості, співвідношення «сигнал / шум»Анотація
Перспектива розширення Європейської служби геостаціонарного навігаційного покриття поза зоною Європейської конференції цивільної авіації складає великий інтерес для Європи. Україна входить до числа перших кандидатів на встановлення на її території станції моніторингу дальності та цілісності (RIMS) для кращого охоплення Східної частини Європи. Попередньо з Європейською Комісією було узгоджено, що одна RIMS станція буде розміщена на Київщині. Однак кандидат на встановлення такої станції повинене відповідати певним вимогам щодо техніки та безпеки. Автори провели дослідження кращих локацій для RIMS на території України в рамках проекту UKRAINE, що фінансувався Європейським агентством ГНСС (Горизонт 2020, Грантова Угода №641514). Виявилося, що серед проаналізованих локацій аеропорт Жуляни є однією із найпривабливіших. Тому метою цієї статті було представити деякі практичні результати проведеної вимірювальної кампанії в аеропорту Жуляни, який вважається кандидатом на встановлення RIMS станції на Київщині. З шести точок біля злітно-посадкових смуг зібрано первинні вимірювання сигналів ГНСС, з використанням двохчастотного приймача та накладеним на нього обмеженням щодо кутів підйому супутників у 5°. Серед проаналізованих параметрів були: спостережувані сузір’я ГНСС; співвідношення «сигнал / шум» отриманих ГНСС-сигналів на частотах L1 і L2; кількість фазових «ковзань»; рівень багатопроменевості у навігаційних спостереженнях на частотах L1 і L2. Результати вимірювань та аналізу представлені на відповідних графіках у статті.
Посилання
B. Hofmann-Wellenhof, H. Lichtenegger, and E. Wasle, 2008, GNSS – Global Navigation Satellite Systems GPS, GLONASS, GALILEO and more. Springer-Verlag press, Wien.
About EGNOS. Web-site of the ESSP. Electronic source. Access mode: https://egnos-user-support.essp-sas.eu/new_egnos_ops/egnos-system/about-egnos
Web-site of the Inside GNSS journal. Electronic source. Access mode: https://insidegnss.com/egnos-v3-capability-aloft-takes-effect-in-2024/
Web-site of the Airbus Company. Electronic source. Access mode: https://www.airbus.com/newsroom/press-releases/en/2018/01/airbus-selected-by-esa-for-egnos-v3-programme.html
European GNSS Agency, "EGNOS Service Definition Document – Safety of Life (SOL SDD)," Rev. 3.0 22/09/2015
On-line LPV-200 availability map. Web-site of the ESSP. Electronic source. Access mode: https://egnos-user-support.essp-sas.eu/new_egnos_ops/lpv200_maps
D. Brocard, T. Maier, and C. Busquet, “EGNOS Ranging and Integrity Monitoring Stations,” in GNSS 2000 Conference, Edinburgh, Scotland, UK, 2000.
V. P. Kharchenko, V. V. Konin, V. M. Kondratiuk, S. I. Ilnytska, and F. O. Shyshkov, “Activities of the National Aviation University in "UKRAINE" project of Horizon 2020 to foster EGNSS implementation in aviation sphere in Ukraine,” in Proceedings of the 7th world congress “Aviation in the XXI-st century”. Safety in Aviation and Space Technologies, September 19-21, 2016, pp. 3.6.31–3.6.35.
V. Kharchenko, V. Kondratyuk, and S. Ilnytska, “EGNOS operability investigation at the territory of Ukraine,” Scientific Bulletin of Chelm. Section of Technical Sciences, no. 1/ 2009, pp. 51–61.
F. Shyshkov and V. Konin, “European geostationary navigation overlay service in Ukraine,” Proceedings of the National Aviation University, vol. 2, 2015, pp. 23–26.
V. Konin, “Extending the Reach of SBAS. Some aspects of EGNOS performance in Ukraine,” Inside GNSS Journal, 1, January–February, 2015, pp. 50–54.
Web-site of the Airspace Center of NAU www.asc.nau.edu.ua
Web-site of the electronic repository of NAU www.er.nau.edu.ua
V. Konin and V. Kharchenko, “Systems of satellite radio navigation,” Kyiv: Kholtekh, 2010, 520 p. (in Russian)
A. A. Zhalilo and N. V. Sadanova, "Pre-Processing & Analysis software "OCTAVA_PPA": concept, possibilities and features, initial test results," Proceedings of thе 2004 International Symposium on GNSS/GPS (GNSS 2004), Sydney, Australia, 6-8 December 2004.
A. A. Zhalilo and N. V. Sadanova, "Carrier-phase cycle-slip detection, estimation and correction of dual-frequency GPS data – new efficient technique, algorithms and experimental results," Abstract book, "Astronomy in Ukraine – Past, Present and Future", MAO – 2004 Conference devoted to the 60th anniversary of the Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine, 15-17 July, Kiev, Ukraine, 154 p.
A. Zhalilo and D. Shelkovenkov, "Features and service performance of multifunctional software toolkit "OCTAVA" for processing and analysis of GPS/GNSS observations," GEOS 2007 Conference Proceedings, Prague, Czech Republic, 1st-2nd March 2007, pp. 102–110.
O. O. Zhalilo and D. O. Shelkovenkov, "Software "OCTAVA_PPA Software Complex," Certificate of copyright registration of a work no. 24507, Кyiv: Ministry of Education and Science, 2008.
L. H. Estey and C. M. Meertens, "TEQC: the Multi-Purpose Toolkit for GPS/GLONASS Data," GPS Solutions, vol. 3, pp. 42–49, 1999. https://doi.org/10.1007/PL00012778.
C. Ogaja and J. Hedfors, “TEQC multipath metrics in MATLAB,” GPS Solutions, vol. 11, pp. 215–222, 2007. https://doi.org/10.1007/s10291-006-0052-6.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
