Метод адаптації експоненціального фільтра Брауна із використанням методу найменших квадратів
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.54.12306Ключові слова:
Експоненціальне згладжування, шум, прогноз, сигнал відстеження, фільтр низьких частот, коефіцієнт згладжування, найменші квадратиАнотація
Запропонована структура алгоритму фільтрації дає можливість уникнути деяких недоліків експоненціального згладжування. Основною метою запропонованого алгоритму є оцінка якості фільтрації та можливість зміни коефіцієнта згладжування під час роботи системи. Використано метод найменших квадратів для оцінки різниці між згладженим сигналом і сигналом, який був побудований з фільтрованого сигналу, отриманого після його апроксимації. Цей метод можна використовувати у випадку, якщо траєкторія сигналу, що відстежується не змінюється під час процесу оцінювання, або вона може змінюватись не значним чином. Даний алгоритм обробки інформації можна застосовувати як для фільтрації так і для отримання прогнозованого сигналу в системах із запізненнями.Посилання
B. R. Boriak, and A. M. Silvestrov, “Filtering and forecasting signals algorithm based on exponential Brown’s filter,” Academic J. Control, Navigation and Communication Systems, vol. 4, no. 44, Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Poltava, Ukraine, pp. 150–152, 2017.
R. G. Brown, “Exponential Smoothing for Predicting Demand,” Cambridge, Massachusetts, USA https://www.industrydocumentslibrary.ucsf.edu/tobacco/docs/#id=jzlc0130, 15 p.
NIST/SEMATECH e-Handbook of Statistical Methods, “Double Exponential Smoothing”, http://www.itl.nist.gov/div898/handbook/pmc/section4/pmc433.htm, 1 p.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).