Драматургія абсурду: особливості жанру
DOI:
https://doi.org/10.18372/2520-6818.32.9595Ключові слова:
драматургія абсурду, алогізм, адресатність тексту, інформативністьАнотація
Досліджено особливості жанру англомовних п’єс театру абсурду. Показано, що особливості цього жанру визначаються інноваційними підходами у способах авторського опанування дійсності. Проаналізовано такі жанрові ознаки: свідома відокремленість автора тексту від реципієнта, специфіка когнітивного дисонансу в процесі сприйняття абсурдистської драми, виникнення відкритого ряду пресупозицій тощо. Розглянуто також дистинктивні риси квазідіалогів та хронотопуПосилання
Барабан О. В. Постмодерністський драматичний діалог. Лінгвостилістичний та перекладознавчий аспекти (на матеріалі драматургії С. Беккета, Г. Пінтера, Г. Стоппарда). / Автореф. канд. філ. наук: 10.902.19.0, 1994. – 16 с.
Виленкин В. С. В сто первом зеркале. – М.: Астрель, 1999. – 162 с.
Звегинцев В. А. Язык и лингвистическая теория. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 248 с.
Моклиця М. В. Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика. / Автореф дис. доктора філол. Наук: 10.01.06. – К.,1999. – 32 с.
Станиславский К. С. Моя жизнь в искусстве. – М.: Зебра Е, 2009. – 608 с.
Beckett S. Waiting for Godo. A Tragicomedy in Two Acts. – L.: Faber and Faber, 1972. – 94 p.
Esslin M. The Theatre of the Absurd. – London, 1962.
Pinter H. Plays One. – L.: Methuen, 1976. – 256 p.
Pinter H. Plays Two. – L.: Methuen, 1977. – 248 p.
Pinter H. Plays Three. – L.: Methuen, 1978. – 247 p.
