ДО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ “ПТАХ СВЯТОЇ МАРІЇ” (ALCEDO ATTHIS) В ІТАЛІЙСЬКІЙ ТА ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВАХ

Петро МАХЛІН

Анотація


У статті розглядається етимологія італійської та французької назв птаха рибалочки «Свята Марія» та пропонуються причини перенесення цих назв. Витоки цієї вторинної номінації, на думку автора, слід шукати у християнській символіці та у дохристиянських язичницьких ритуальних спостережень за птахами (ауспіціях). Зіставлене походження назви «Птах Святої Марії» та назви «Птах Святого Мартина», які відносяться до одного і того ж птаха (Alcedo Atthis).

Ключові слова


вторинна номінація; антропоморфізм; християнський антропоморфізм; етимологія; романські мови$ орнітонім

Посилання


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аверинцев С.С. Мария. // Мифы народов мира. В 2-х тт.

Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима / Пер. с пол. В.К.Ронина – М.: Высш. шк., 1988. – С. 477.

Гиро П. Быт и нравы древних римлян. – Смоленск: Русич, 2000. – 315 с.

Испанско-русский фразеологический словарь / Под ред. Э.И. Левинтовой. – М.: Русск. яз., 1985. – 1075 с.

Итальянско-русский фразеологический словарь / Под ред. Я.И. Рецкера. – М.: Русск. яз., 1982. – 1056 с.

Клингер В.П. Животное в античном и современном суеверии. – К.: Тип. Императ. Ун-та св. Владимира, 1911. – 360 с.

Компанець Т.М. Роль латинської орнітологічної лексики у формуванні природничо-наукової термінології сучасних європейських мов: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.19. – К., 1995. – 200 с.

Махлін П.Я. Походження української назви птаха мартин // Українська мова. – 2006. – №1. – С. 45-56.

Махлін П.Я. Антропонім martin у французьких назвах птахів // Мовознавство, 2007, №2. – С. 41-48.

Махлін П.Я. Птахи, охрещені іменами святих. Романські орнітоніми як християнські антропоморфізми // Індоєвропейська спадщина в лексиці слов’янських, балтійських, германських і романських мов: семантичні та словотвірні зв’язки і процеси. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2013. – С. 388-396.

Публій Овідій Назон. Метаморфози. Пер с лат. А.Содомори. – К., 1985. – С. 205.

Штаерман Е.М. От религии общины к мировой религии // Культура Древнего Рима. В 2 т. – М.: Наука, 1985. – Т. 1. – С. 106-210.

Штаерман Е.М. Социальные основы религии Древнего Рима. – М.: Наука, 1987. – 318 с.

Уваров А.С. Христианская символика. – М., 1908. – С. 156.

Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України: польовий визначник. – К.: Новий друк, 2002. – 412 с.

Французско-русский фразеологический словарь / Под ред. Я.И. Рецкера. – М.: Русск. яз., 1963. – 1111 с.

André J. Les noms d’oiseaux en Latin. – Paris: Librairie Klincksieck, 1967. – 171 p.

Belon P. L’histoire de la nature des oiseaux, avec leurs descriptions. En 7 livres. – Paris, 1555. - 381 p.

Brewer E.C. Dictionary of Phrase and fable. Philadelphia, 1898. – P. 863-864.

Buffon. Histoire naturelle. 10 Vol. – P., 1798-1802. – Vol. 9. – P. 319.

Cabard, B. Chauvet. L’Étymologie des noms d’oiseaux. Origine et sens des noms des ioseaux du Paléarctique occidental (noms scientifiques, noms français et étrangers). – Paris, 2003. – P.46.

Dauzat A. Dictionnaire etymologique de la langue française. – Paris, 1938. – 800 p.

Dicionário de português. – Coimbra: Porto editora, 1984. – 1072 p.

Dizionario etimologico italiano. Red.: Meldi D., Carassiti A.M. – Genova, 2003 – 1240 p.

Du Cange. Glossarium ad scriptores mediae et infimae latinitatis. 10 vol. Frankfurt: Typis Balthasaris Christophori Wustii, 1681. – Vol. 1. – 824 p.

Folklore, Myths and Legends of Britain, - London, 1977. – P. 43.

Gamilscheg E. Etymologisches Wörterbuch der Französichen Sprache. – Heidelberg, 1969. – 1320 p.

Gesner K. Historiae animalium. In IV libris. – Parisiis, 1551-1587. – Liber III de avium natura, 1555. – P. 814.

Giglioli E.H. Avifauna Italica. Elenco delle specie di uccelli stazionarie o di passagio in Italia. – Firenze, 1886. – 622 p. – P. 213-214

Guiraud P. Dictionnaire des etymologies obscures. – Paris, 1982. – 525 p.

Migne P. Patrologiae cursus. – V. 30. – P. 684c.

Murray. J. Augurium // A dictionary of Greek and Roman Fntiquities. London, 1875. – p. 175.

Olina G. Uccelleria. Overo discorsco della natura e proprietá di diversi uccelli e in particolare de che cantano, con il modo di prendergli, conosciergli, allevargli, e mantenergli. – Roma, 1622. – 81 p. – P. 39

Palazzi F. Novissimo dizionario della lingua italiana. Etimologico, fraseologico, grammaticale, ideologico, nomenclatore e dei sinonimi. 7 rist., - Milano, 1946. - 1405 p.

Prati A. Vocabulario etimologico italiano. – Milano, 1970. – 1097 p.

Pilci L. Il Morgante. Milano, Garzanti, 1989. – 1272 p.

Robert P. Dictionnaire alphabetique et analogique de la langue française. Tt. 1-9. – Paris: Le Robert, 1985. T. 6. – 1046 p.

Stappers H. Dictionnaire synoptique d’étymologie française. – Paris, 1913. – 959 p.

Toponymes, 1999. – Режим доступу: http://compteur.francite.com/i3dpro/go.exe/go

Vergilii Maroni. Aeneis. – Lipsiae: Teubner, 1878. – 356 p.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована