PROBLEMS OF FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FUTURE PRACTICAL PSYCHOLOGISTS
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.13.13390Keywords:
competence, communicative competence, future practical psychologists, professional trainingAbstract
The article deals with the conceptual theoretical approaches to the study of the problem of communicative competence of future practical psychologists, analyzes the structural components of communicative competence, which contain social-cognitive and communicative skills (listen to others, talk and convince, establish social contact, persuade others, suggest, etc.).
In addition, the article defines a meaningful characteristic of communicative competence and identifies ways of its formation.
The article describes the specific features of communication between a psychologist and a client, outlines the qualities and personal characteristics that are professionally meaningful and necessary for the successful professional activity of practical psychologists. Authors substantiate the importance of forming the communicative competence of future practical psychologists in the university for the purpose of a competitive activity in the future.
Therefore, considering the training of future practical psychologists it is necessary to focus on the formation of communicative competence as a component of the professional competence of the psychologist, as well as the creation of a system of professional skills that allow to achieve professional success, self-realization, acquisition of a professional culture of communication, professional intuition, and reflection.
References
Андреева, Г. М. (1998). Социальная психология: учеб. для высших учебных заведений. Москва: Аспект Пресс.
Вольфовська, Т. О. (1998). Комунікативна компетентність особистості як умова взаєморозуміння та досягнення згоди. Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія, Матеріали методологічного семінару АПН України. Київ: Гнозис.
Дуткевич, Т. В., & Савицька, О. В. (2005). Вступ до спеціальності: Практична психологія: Курс лекцій і практикум (навчальний посібник). Кам'янець-Подільський: Аксіома.
Емельянов, Ю. Н. (1985). Активное социально-психологическое обучение. Ленинград: ЛГУ.
Єжижанська, Т. С., & Осадча, М. П. (2012). Проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Наукові записки. Серія "Культура і соціальні комунікації", (3), 23-31.
Жуков, Ю. М., Петровская, Л. А., Растянников, П. В. (1990). Диагностика и развитие компетентности в общении. Москва: Издательство Московского университета.
Немов, Р. С. (1999). Основы психологического консультирования. Москва: Владос.
Низовець, О. А. (2007). Теоретико-методологічний аналіз феномену комунікативної компетентності. Актуальні проблеми психології. Київ-Ніжин: Видавництво НДУ, ДС “Міланік” , 10 (1), 51-53.
Василик, М. А. (Ред.). (2003). Основы теории коммуникации: учебник. Москва: Гардарики.
Петровская, Л. А. (1989). Компетентность в общении. Соціально-психологический тренінг. Москва: Изд-во МГУ.
Прозорова, Е. В. (2002). Педагогические условия развития комуникативной компетентності. Мир психологии, (2), 191–202.
