ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЗОКРЕМА ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ШКОЛИ

Т. В. Саєнко

Анотація


У інформаційному суспільстві прискорились соціально-економічні процеси, технологічні цикли складають не 20-30 років, як раніше, а 3-5, що докорінно змінює завдання професійної підготовки кадрів усіх рівнів і спеціальностей. Проблема екологічної освіти нині вийшла за національні межі і набула міжнародного значення. Україна за показниками ІЛР (індекс людського розвитку) займає більш-менш достойне місце серед інших держав тільки завдяки високому рейтингу освітньої компоненти. Вітчизняна педагогіка мала б активніше упроваджувати наукові розробки і досягнення у навчальну практику, зокрема, через нові спецкурси, технології формування  екологічного мислення, свідомості, культури студентів ВНЗ, використовуючи  сучасні психолого-педагогічні підходи.


Ключові слова


інформаційне суспільство; вища школа; вища технічна освіта; екологічна освіта; екологічна культура; екологічне мислення; нові спецкурси «Екологічний менеджмент»; «Основи екологічної культури для збалансованого розвитку».

Посилання


Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект. К.: Твім інтер, 2003. 390 с.

Білявський Г.О., Ракша Л.В., Нагорнюк О.М., Боголюбов В.М. Нові тенденції вдосконалення екологічної освіти як важливого фактора гармонійного розвитку // Екологія і ресурси. – 2003. № 8. – С. 80 – 91.

Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием: Учебное пособие. 2-е изд. – К.: Оріяни. 2006. 528 с.

Козлакова Г. О. Модернізація змісту вищої природничої та інженерної освіти в умовах інтернаціоналізації: монографія / кол. авторів: Г.О. Козлакова, О.М. Коваленко, Т.В. Саєнко,

Н.Б. Самойленко та інші; наук. ред.: проф. Г.О. Козлакова, проф. М.Ф. Степко. – К.: ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, 2015. 152 с. (англ. мовою).

Маркович Д. Ж. Социальная екология. М.: Изд-во РУДН, 1997. – 129 с.

Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смисл, 1999. – 487 с.

Майор Ф. Воспитание сверхзадача человечества. Обращение к Глобальному форуму по защите окружающей среды и развитию. М.,1990.

Менкур Ослон. Логіка колективної дії: Суспільні блага і теорія груп. – К.: Літера. 2004. – 271 с.

Михайлюк Л. Феномени гуманізму у сфері освіти в межах різних культур // Горизонты образования. 2003. № 4. С. 33–41.

Образование в Японки // НИИППОНИЯ, 2001. № 16. – 124 с.

Освіта у США. Суспільство та цінності. – 2000. 77 с.

Сталий розвиток суспільства: роль освіти. К., 2005. – 82 с.

Саєнко Т. В. Освіта екобезпечного інформаційного суспільства: проблеми і перспективи. Монографія. – К.: Освіта України. – 2008. – С. 233.

Скребец В. А. Экологическая психология: Учебное пособие. – К.: МАУП, 1998. – 143 с.

Shell J. Fatum of the Earth. London, 1992. 348 р.

Шевчук В. Я. Ноосферогенез і гармонійний розвиток / В.Я. Шевчук, Г.О. Білявський,

Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький. – К.: 2002. – 130 с.

Штейнер Р. Духовные основы воспитания. – Рига, 1922. – 118 с.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 3.0 License.

ISSN 2411-264Х