MODELLING OF PEDAGOGICAL SYSTEM OF PURPOSEFUL FORMATION OF FUTURE PHILOLOGISTS’ PROFESSIONAL SUBJECTNESS

Authors

  • Наталья Олександрівна Арістова

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.10.12447

Keywords:

future philologists, model, modelling, pedagogical system, professional subjectness, systemic-and-synergetic approach, theoretical model

Abstract

The approaches of scientists to define the essence of concepts “system”, “pedagogical system”, “model” are analysed in the article. The different types of classifications of pedagogical systems are presented. The author theoretically grounds the model of pedagogical system of the purposeful formation of future philologists’ professional subjectness, which includes the following components: conceptual-and-propaedeutic, contensive-and procedural, resultative-and-evaluative and verificatory. The given pedagogical system of the purposeful formation of future philologists’ professional subjectness is an open, heterostatic and dynamic construct, which appears, formed and develops in the educational process of higher educational establishment.

Published

2017-01-01

Issue

No. 10 (2017)

Section

Статті

License

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).