CURRENT ISSUES OF PREVENTION DURING THE INVESTIGATION OF THE MISCONCEPTION OF A COURT OR ANOTHER AUTHORIZED AUTHORITY
DOI:
https://doi.org/10.18372/2307-9061.56.14907Keywords:
prevention, false information, investigation, crimeAbstract
Purpose: to study some of the characteristics of misleading the court or other authorized body and develop on this basis the areas of preventive activities to prevent them. Methods: the article uses a number of general and special scientific methods, in particular, documentary, statistical, system-structural, comparative-legal, etc. Results: one of the most effective levers to counteract the misrepresentation of the court or other authorized body can be considered professional knowledge of basic psychological qualities of a competent person who will help to detect fraud and develop a course of action that achieves the goals - establishing the truth. Discussion: the article is devoted to determining the characteristics and reasons for misleading the court or other authorized body. On the basis of this information the directions of preventive activity are allocated.
As forensic practice shows, misleading a court or other authorized body most often occurs during interrogation. Therefore, it is necessary to pay special attention to certain aspects of this investigative action in order to reduce the risks of committing the analyzed crime. The success of the interrogation in the context of counteraction depends on such factors as: the presence of the investigator sufficient information on a particular fact to be investigated; stability and degree of opposition between the parties; the investigator’s readiness for confrontation, his ability to come into contact with people, to plan investigative actions, to apply rational tactics; conditions in which his communication will take place (availability of a suitable place for interrogation, time for long communication); completeness and correctness of the used sources of information (documents, physical evidence, eyewitness testimony, etc.); the difficulty of assessing the evidence obtained by the investigator in the face of opposition.
References
Єдиний звіт про кримінальні правопорушення / Офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ ua/stst2011.html?dir_id=113653&libid=100820 &c =edit&_c=fo (дата звернення 25.08.2020).
Кофанов А.В., Кобилянський О.Л., Кузьмічов Я.В. та ін. Криміналістика: питання і відповіді: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2011. 280 с.
Войтенко О.О. Причини введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та шляхи їх усунення. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Харків, 18-19 січ. 2019 р.). Харків, 2019. 120 с.
Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. Пер. с нем. с 4-го доп. изд. Л. Дудкина и Б. Зиллера. С.Пб.: Тип. М. Меркушева, 1908. 1040 с.
Якимов И.Н. Криминалистика: Руководство по уголовной технике и тактике. Москва: НКВД РСФСР, 1925. 431 с.
Янковий М.О. Криміналістична профілактика злочинів як складова слідчої діяльності. Актуальні проблеми держави і права. 2008. Вип. 44. С. 55-59.
Войтенко А.А. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики введения в заблуждение суда или иного уполномоченного органа. Тhe Polish international journal of scientific publications «Colloquium-journal». 2020. № 15 (67). Т. 4. 62 с.
Юрдига О.С. Узагальнення практики розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із завідомо неправдивими показаннями (ст. 384 КК України), відмовою свідка від давання показань або відмовою експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385 КК) та розголошенням даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування ст. 387 КК). Судова апеляція. 2015. № 4. С. 86-93.
Тямкин А.В., Цыкова Г.Е. Тактические приемы разоблачения ложных показаний на до-просе. Вестник Воронежского института МВД России. 2012. № 2. С. 115-120.
Чегренець Н.В. Криміналістична характеристика неправдивих показань та способи їх викриття. Правові горизонти. 2017. Вип. 6. С. 44-48. https://doi.org/10.21272/legalhorizons.2017. i6.p44
References
Jedynyj zvit pro kryminal’ni pravoporushennja / Oficijnyj veb-sajt Ofisu General’nogo prokurora. URL: https://www.gp. gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113653&libid= 100820&c=edit&_c=fo (data zvernennja 25.08.2020).
Kofanov A.V., Kobyljans’kyj O.L., Kuz’michov Ja.V. ta in. Kryminalistyka: pytannja i vidpovidi: navch. posib. Kyi’v: Centr uchbovoi’ literatury, 2011. 280 s.
Vojtenko O.O. Prychyny vvedennja v omanu sudu abo inshogo upovnovazhenogo organu ta shljahy i’h usunennja. Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi’ naukovo-praktychnoi’ konferencii’ «Teoretychni ta praktychni problemy pravovogo reguljuvannja suspil’nyh vidnosyn» (m. Harkiv, 18-19 sich. 2019 r.). Harkiv, 2019. 120 s.
Gross G. Rukovodstvo dlja sudebnyh sledovatelej kak sistema kriminalistiki. Per. s nem. s 4-go dop. izd. L. Dudkina i B. Zillera. S.Pb.: Tip. M. Merkusheva, 1908. 1040 s.
Jakimov I.N. Kriminalistika: Rukovodstvo po ugolovnoj tehnike i taktike. Moskva: NKVD RSFSR, 1925. 431 s.
Jankovyj M.O. Kryminalistychna profilaktyka zlochyniv jak skladova slidchoi’ dijal’nosti. Aktual’ni problemy derzhavy i prava. 2008. Vyp. 44. S. 55-59.
Vojtenko A.A. Lichnost’ prestupnika kak jelement kriminalisticheskoj harakteristiki vvedenija v zabluzhdenie suda ili inogo upolnomochennogo organa. The Polish international journal of scientific publications «Colloquium-journal». 2020. № 15 (67). T. 4. 62 s.
Jurdyga O.S. Uzagal’nennja praktyky rozgljadu kryminal’nyh provadzhen’, pov’jazanyh iz zavidomo nepravdyvymy pokazannjamy (st. 384 KK Ukrai’ny), vidmovoju svidka vid davannja pokazan’ abo vidmovoju eksperta chy perekladacha vid vykonannja pokladenyh na nyh obov’jazkiv (st. 385 KK) ta rozgoloshennjam danyh operatyvno-rozshukovoi’ dijal’nosti, dosudovogo rozsliduvannja st. 387 KK). Sudova apeljacija. 2015. № 4. S. 86-93.
Tjamkin A.V., Cykova G.E. Takticheskie priemy razoblachenija lozhnyh pokazanij na doprose. Vestnik Voronezhskogo instituta MVD Rossii. 2012. № 2. S. 115-120.
Chegrenec’ N.V. Kryminalistychna harakterystyka nepravdyvyh pokazan’ ta sposoby i’h vykryttja. Pravovi goryzonty. 2017. Vyp. 6. S. 44-48.