АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ВВЕДЕННЯ В ОМАНУ СУДУ АБО ІНШОГО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ

Олександр Олександрович Войтенко

Анотація


Мета статті полягає у вивченні окремих характерних рис введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та розробленні на підставі цього напрямків профілактичної діяльності з метою запобігання ним. Методи дослідження: у статті використано низку загальнонаукових та спеціальних наукових методів, зокрема, документальний, статистичний, системно-структурний, порівняльно-правовий тощо. Результати: одним із найефективніших важелів протидії введення в оману суду або іншого уповноваженого органу можна вважати професійні знання основних психологічних якостей людини компетентною уповноваженою особою, що допоможе своєчасно виявити обман і виробити лінію поведінки, яка досягне поставлених цілей – встановлення істини. Обговорення: стаття присвячена визначенню характерних рис та причин введення в оману суду або іншого уповноваженого органу. На підставі цих відомостей виокремлено напрямки профілактичної діяльності.


Ключові слова


запобігання; профілактика; неправдиві відомості; розслідування; злочин

Посилання


Єдиний звіт про кримінальні правопорушення / Офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ ua/stst2011.html?dir_id=113653&libid=100820 &c =edit&_c=fo (дата звернення 25.08.2020).

Кофанов А.В., Кобилянський О.Л., Кузьмічов Я.В. та ін. Криміналістика: питання і відповіді: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2011. 280 с.

Войтенко О.О. Причини введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та шляхи їх усунення. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Харків, 18-19 січ. 2019 р.). Харків, 2019. 120 с.

Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. Пер. с нем. с 4-го доп. изд. Л. Дудкина и Б. Зиллера. С.Пб.: Тип. М. Меркушева, 1908. 1040 с.

Якимов И.Н. Криминалистика: Руководство по уголовной технике и тактике. Москва: НКВД РСФСР, 1925. 431 с.

Янковий М.О. Криміналістична профілактика злочинів як складова слідчої діяльності. Актуальні проблеми держави і права. 2008. Вип. 44. С. 55-59.

Войтенко А.А. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики введения в заблуждение суда или иного уполномоченного органа. Тhe Polish international journal of scientific publications «Colloquium-journal». 2020. № 15 (67). Т. 4. 62 с.

Юрдига О.С. Узагальнення практики розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із завідомо неправдивими показаннями (ст. 384 КК України), відмовою свідка від давання показань або відмовою експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385 КК) та розголошенням даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування ст. 387 КК). Судова апеляція. 2015. № 4. С. 86-93.

Тямкин А.В., Цыкова Г.Е. Тактические приемы разоблачения ложных показаний на до-просе. Вестник Воронежского института МВД России. 2012. № 2. С. 115-120.

Чегренець Н.В. Криміналістична характеристика неправдивих показань та способи їх викриття. Правові горизонти. 2017. Вип. 6. С. 44-48. https://doi.org/10.21272/legalhorizons.2017. i6.p44

References

Jedynyj zvit pro kryminal’ni pravoporushennja / Oficijnyj veb-sajt Ofisu General’nogo prokurora. URL: https://www.gp. gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113653&libid= 100820&c=edit&_c=fo (data zvernennja 25.08.2020).

Kofanov A.V., Kobyljans’kyj O.L., Kuz’michov Ja.V. ta in. Kryminalistyka: pytannja i vidpovidi: navch. posib. Kyi’v: Centr uchbovoi’ literatury, 2011. 280 s.

Vojtenko O.O. Prychyny vvedennja v omanu sudu abo inshogo upovnovazhenogo organu ta shljahy i’h usunennja. Zbirnyk materialiv mizhnarodnoi’ naukovo-praktychnoi’ konferencii’ «Teoretychni ta praktychni problemy pravovogo reguljuvannja suspil’nyh vidnosyn» (m. Harkiv, 18-19 sich. 2019 r.). Harkiv, 2019. 120 s.

Gross G. Rukovodstvo dlja sudebnyh sledovatelej kak sistema kriminalistiki. Per. s nem. s 4-go dop. izd. L. Dudkina i B. Zillera. S.Pb.: Tip. M. Merkusheva, 1908. 1040 s.

Jakimov I.N. Kriminalistika: Rukovodstvo po ugolovnoj tehnike i taktike. Moskva: NKVD RSFSR, 1925. 431 s.

Jankovyj M.O. Kryminalistychna profilaktyka zlochyniv jak skladova slidchoi’ dijal’nosti. Aktual’ni problemy derzhavy i prava. 2008. Vyp. 44. S. 55-59.

Vojtenko A.A. Lichnost’ prestupnika kak jelement kriminalisticheskoj harakteristiki vvedenija v zabluzhdenie suda ili inogo upolnomochennogo organa. The Polish international journal of scientific publications «Colloquium-journal». 2020. № 15 (67). T. 4. 62 s.

Jurdyga O.S. Uzagal’nennja praktyky rozgljadu kryminal’nyh provadzhen’, pov’jazanyh iz zavidomo nepravdyvymy pokazannjamy (st. 384 KK Ukrai’ny), vidmovoju svidka vid davannja pokazan’ abo vidmovoju eksperta chy perekladacha vid vykonannja pokladenyh na nyh obov’jazkiv (st. 385 KK) ta rozgoloshennjam danyh operatyvno-rozshukovoi’ dijal’nosti, dosudovogo rozsliduvannja st. 387 KK). Sudova apeljacija. 2015. № 4. S. 86-93.

Tjamkin A.V., Cykova G.E. Takticheskie priemy razoblachenija lozhnyh pokazanij na doprose. Vestnik Voronezhskogo instituta MVD Rossii. 2012. № 2. S. 115-120.

Chegrenec’ N.V. Kryminalistychna harakterystyka nepravdyvyh pokazan’ ta sposoby i’h vykryttja. Pravovi goryzonty. 2017. Vyp. 6. S. 44-48.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 3.0 License.