СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО ПРАВОРОЗУМІННЯ

Людмила Олександрівна Шапенко

Анотація


Мета статті полягає у здійсненні вивчення сутності інноваційного розвитку суспільства в аспекті його інформатизації і сучасних тенденцій розвитку правової системи України в умовах глобалізації. Методи дослідження: методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, предметні наукові знання та міждисциплінарний підхід, за допомогою яких проаналізовано основні наукові концепції праворозуміння, з’ясовано їх значення в процесі правового регулювання інноваційно-інформаційних відносин та виявлено об’єктивні закономірності трансформації суспільства. Результати: в результаті наукового пошуку визначено зміст інноваційного розвитку суспільства в правовому розумінні та надано характеристику відносинам, пов’язаних з інноваційним розвитком суспільства, як складному та важливому соціальному інституту, що включає в себе різні сфери людської діяльності, інтереси особистості, суспільства і держави, а також має конкретні відкриті правові проблеми, вирішення яких повинне відбуватися шляхом теоретико-правового осмислення закономірностей суспільних змін та модернізації інноваційного законодавства. Обговорення: динамічність розвитку суспільних відносин зумовлює потребу подальшого наукового осмислення права як багатогранного і багатоаспектного явища, зверненого до особистості, інтересів та потреб людини, з урахуванням методологічного синтезу різнорідних методів наукового пізнання та використання філософських підходів з метою більш повного усвідомлення та інтерпретації правової реальності інноваційного суспільства.



Ключові слова


глобалізація; інноваційний розвиток суспільства; інновації; інформатизація; плюралізм права; праворозуміння

Посилання


Provencher G. Droit et communication. Liaisons constatеes. Rеlexions sur la relation entre la communication et le droit. Bruxelles: Е. М. Е, 2013. 204 p. https://doi.org/10.22230/cjc.2017v42n 1a3253

Концептуальні засади становлення інноваційного суспільства в Україні: монографія / за ред. Ю. Є. Атаманової, Г. П. Клімової. Ха-рків: Право, 2015. 452 с.

Колосова О. Ю. Философская инноватика и субъективность. Философия в современном мире: диалог мировоззрений: в 3 т. Нижний Новгород, 2012. Т. III. С. 57-58.

Калюжний Р. А. Праворозуміння та його вплив на трансформацію суспільних відносин в умовах глобалізації. Наукові праці Національного авіаційного університету. Сер. Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». 2018. № 2(47). С. 46-54.

Бондаренко Б. Д. Закономірності як предмет загальної теорії права: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. 236 с.

Parsons T. Essays in Sociological Theory, pure and applied. Glencoe: Free Press, 1949. 366 p.

Бєляков К. І. Онопрієнко С. Г., Шопіна І. М. Інформаційна культура в Україні: правовий вимір. Монографія. Київ : КВІЦ, 2018. 169 с.

Коталейчук С. П. Теорія держави і права: навчальний посібник для підготовки до державних іспитів. Київ: КНТ, 2009. 323 с.

Habermas J. Reconcilliation through the Public Use of Reason: Remarks on John Rawls’s Political Liberalism. Journal of Philosophy. 1995. Vol. 92. P. 109-131. https://doi.org/10.5840/jphil199592335

Teubner G. How the Law thinks: Toward a Constructivist Epistemology of Law. Law and Society Review. 1989. Vol. 23. P. 727-757. https://doi.org/10.2307/3053760

Остапенко Ю. І. М’яке право у регулюванні господарських відносин. Економічна теорія та право. 2017. № 1. С. 98-107.

Slaughter A.-M. International Law in a World of Liberal States. European Journal of International Law. 1995. Vol. 6. P. 503-538. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.ejil.a035934

References

Provencher G. Droit et communication. Liaisons constatees. Relexions sur la relation entre la communication et le droit. Bruxelles: E. M. E, 2013. 204 p.

Kontseptualni zasady stanovlennia innovatsiinoho suspilstva v Ukraini: monohrafiia / za red. Yu. Ye. Atamanovoi, H. P. Klimovoi. Kharkiv: Pravo, 2015. 452 s.

Kolosova O. Yu. Filosofskaia innovatika i sub’ektivnost’. Filosofiia v sovremennom mire: dialoh mirovozzrenii: v 3 t. Nizhnyii Novhorod, 2012. T. III. S. 57-58.

Kaliuzhnyi R. A. Pravorozuminnia ta yoho vplyv na transformatsiiu suspilnykh vidnosyn v umovakh hlobalizatsii. Naukovi pratsi Natsional-noho aviatsiinoho universytetu. Ser. Yurydychnyi visnyk «Povitriane i kosmichne pravo». 2018. № 2(47). S. 46-54.

Bondarenko B. D. Zakonomirnosti yak predmet zahalnoi teorii prava: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.01 / Kyivsk. nats. un-t imeni Tarasa Shevchenka, Kyiv, 2018. 236 s.

Parsons T. Essays in Sociological Theory, pure and applied. Glencoe: Free Press, 1949. 366 p.

Bieliakov K. I. Onopriienko S. H., Shopina I. M. Informatsiina kultura v Ukraini: pravovyi vymir. Monohrafiia. Kyiv: KVITs, 2018. 169 s.

Kotaleichuk S. P. Teoriia derzhavy i prava: navchalnyi posibnyk dlia pidhotovky do derzhavnykh ispytiv. Kyiv: KNT, 2009. 323 s.

Habermas J. Reconcilliation through the Public Use of Reason: Remarks on John Rawlss Political Liberalism. Journal of Philosophy. 1995. Vol. 92. P. 109-131.

Teubner G. How the Law thinks: Toward a Constructivist Epistemology of Law. Law and Society Review. 1989. Vol. 23. P. 727-757.

Ostapenko Yu. I. Miake pravo u rehuliuvanni hospodarskykh vidnosyn. Ekonomichna teoriia ta pravo. 2017. № 1. S. 98-107.

Slaughter A.-M. International Law in a World of Liberal States. European Journal of International Law. 1995. Vol. 6. P. 503-538.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 3.0 License.