Формалізація процесу організації системи доставки вантажів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.45.14582Ключові слова:
система доставки вантажів, морський транспорт, транспортні послуги, час доставки.Анотація
Реалізація торговельної угоди вимагає від продавця та покупця організувати доставку товару до певного географічного пункту у межах відповідальності кожного з них згідно до базисних умов поставки товарів. Для цього вони вдаються до послуг компаній, які забезпечують переміщення вантажів та/або надають відповідний комплекс супутніх до переміщення послуг. Організацію системи доставки вантажів у статті розглянуто як вибір компаній, які реалізовуватимуть необхідний комплекс послуг з транспортування на певних етапах переміщення товарів, відповідальність за які покладено на продавця та покупця. Запропоновано математичну модель організації системи доставки товару, виходячи з умов контракту купівлі-продажу та інтересів сторін контракту. Враховуючи природнє намагання продавця та покупця зменшити витрати на транспортування, одним з вагомих критеріїв вибору компанії покладено вартісну оцінку послуги, яка надаватиметься. Ключовим інтересом кожного з них є доставка товару у межах часових інтервалів поставки товару за контрактом купівлі-продажу – для продавця та власними інтересами щодо прибуття вантажу до пункту призначення – для покупця. Відповідно, для доставки товару залучатимуться компанії, послуги яких надаються у терміни, які забезпечують дотримання відповідних інтересів сторін торговельної угоди. Величина транспортних витрат кожної із сторін на транспортування вантажу етапами, за які така сторона є відповідальною, має бути зіставлена: продавцем – із різницями цін у місцях виробництва товару та переходу відповідальності за подальше транспортування від продавця до покупця; покупцем – у місці отримання відповідальності за транспортування товару та кінцевому пункті призначення. Адже транспортні витрати на відповідних етапах переміщення не лише мають бути мінімальними, вони повинні забезпечувати економічну доцільність укладання угоди на певній базисній умові поставки товару. Розроблена математична модель може використовуватися у практичній діяльності підприємств, які опікуються організацією доставки товарів як для організації доставки певного товару за вже укладеним контрактом купівлі-продажу, так і при плануванні укладання торговельної угодиПосилання
Дмитриченко М. Ф., Яцківський Л.Ю., Ширяєва С.В., Докуніхін В.З. Основи тeopiї транспортних процесiв i систем. Київ: Видавничий Дiм «Слово», 2009. 336 с.
Бідняк М.Н., Біліченко В.В. Виробничі системи на транспорті: теорія і практика. Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. 276 с.
Горбачев П.Ф., Дмитриев И.А., Основы теории транспортных систем. Харьков: Издательство ХНА-ДУ, 2002. 202 с.
Kutz M. Handbook on Transportation Engineering. McGraw-Hill Professional, 2003. 1000 p.
Ambrosio L., Gigli N. A Users guide to optimal transport. URL: https://www.math.umd.edu/~yanir/OT/AmbrosioGigliDec2011.pdf. (дата звернення 22.01.2019).
Taylor Don G. Logistics Engineering Handbook. CRC Press Taylor & Francis Group, 2007. 640 p.
Black William R. Sustainable Transportation: problems and solutions. The Guilford Press, 2010. 299 p.
Нагорний Є.В., Наумов В.С., Іванченко А.В. Аналіз сучасних підходів до підвищення ефективності логістичних систем доставки вантажів у міжнародному сполученні. Транспортні системи та технології перевезень. 2014. № 3. С. 68-72.
Гурч Л.М., Школьна О.В. Особливості проектування логістичних систем вантажних перевезень. Вісник національного університету «Львівська Політехніка». 2012. № 749. С. 388-381.
Рудєва А.С. Аналіз існуючих підходів організації транспортного процесу доставки вантажів у міжнародному сполученні. Коммунальное хозяйство городов. 2011. № 99. С. 382-388.
Акімов О.В. Державне регулювання міжнародних перевезень. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 10. С. 108-111.
Калініченко Л.Л. Логістичний підхід до вибору виду транспортування вантажів. Економіка: реалії часу. 2015. № 2 (18). С. 269-274.
Онищенко С.П., Смрковская В.Ю. Моделирование процесса формирования интегрированных си-стем доставки грузов. Вісник ОНМУ. 2010. № 3. С. 142-154.
Яценко А.В. Экономико-математическая модель мультимодальной системы со встречными грузо-потоками. Розвиток методiв управлiння та господарювання на транспортi. 1999. № 4. С. 204-209.
Нагорний Є.В., Шраменко Н.Ю. Аналіз критеріїв ефективності функціонування логістичних сис-теми при доставці вантажів. Наукові нотатки. 2010. Вип. 28. С. 353-357.
Чайковська Т. Модель управління доставкою «точно в строк». Економіст. 2012. № 6. С. 59-61.
Поляков А.П., Галущак О.О., Галущак Д.О., Грабенко М.Д. Методика вибору рухомого складу, маршруту і графіка перевезення вантажів. Наукові праці ВНТУ. 2011. № 3. С. 1-10.
Нагорний Е.В., Шептура А.Н., Музылев Д.А. Критерий оценки эффективности функционирования схем доставки специфических грузов через передвижные распределительные центры. Вісник ХНАДУ. 2011. Вип. 53. С. 60-65.
Бабурин В.А., Бабурин Н.В. Оптимизация параметров логистической системы доставки грузов. Журнал университета водных коммуникаций. 2009. № 1. С. 121-126.
Забара С.С., Дехтярук Н.Т. Оптимизация функционирования транспортно-технологических си-стем перевозки грузов. Управляющие системы и машины. 2014. № 4. С.10-17.