ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ГРАФІТУ У МІЖЕЛЕКТРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ ГЛІЦЕРИНУ НА СТРУКТУРУ ТА ВЛАСТИВОСТІ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ЗАЛІЗА В ПРОЦЕСІ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ЛЕГУВАННЯ Fe-АНОДОМ

Галина Геннадіївна Лобачова, Євген Вадимович Іващенко

Анотація


Встановлена можливість створення зміцнених зносостійких покриттів на поверхні заліза в процесі електроіскрового легування залізним анодом у вуглецьмістких насичувальних міжелектродних середовищах з порошком графіту у концентрації 25; 50; 75 та 99 об. %. Зі збільшенням вмісту порошку графіту від 25 до 99 об. % у сумішах на основі гліцерину в процесі електроіскрового легування залізним анодом зростає мікротвердість поверхні заліза від 9,2 до 18 ГПа, що пов’язано з наявністю великої кількості карбідів Fe3C. Випробування досліджуваних зразків на стійкість до зношування під навантаженням 4 кг протягом 5 годин показало, що усі нанесені покриття на залізі мають підвищену зносостійкість у 10 – 24 рази у порівнянні з поверхнею без обробки.

Ключові слова


електроіскрове легування (ЕІЛ); залізо; гліцерин; порошок графіту; покриття; мікротвердість; зносостійкість

Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 0370-2197

Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована