ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ГРАФІТУ У МІЖЕЛЕКТРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ НА ОСНОВІ ГЛІЦЕРИНУ НА СТРУКТУРУ ТА ВЛАСТИВОСТІ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ЗАЛІЗА В ПРОЦЕСІ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ЛЕГУВАННЯ Fe-АНОДОМ
DOI:
https://doi.org/10.18372/0370-2197.4(85).13879Keywords:
електроіскрове легування (ЕІЛ), залізо, гліцерин, порошок графіту, покриття, мікротвердість, зносостійкістьAbstract
Встановлена можливість створення зміцнених зносостійких покриттів на поверхні заліза в процесі електроіскрового легування залізним анодом у вуглецьмістких насичувальних міжелектродних середовищах з порошком графіту у концентрації 25; 50; 75 та 99 об. %. Зі збільшенням вмісту порошку графіту від 25 до 99 об. % у сумішах на основі гліцерину в процесі електроіскрового легування залізним анодом зростає мікротвердість поверхні заліза від 9,2 до 18 ГПа, що пов’язано з наявністю великої кількості карбідів Fe3C. Випробування досліджуваних зразків на стійкість до зношування під навантаженням 4 кг протягом 5 годин показало, що усі нанесені покриття на залізі мають підвищену зносостійкість у 10 – 24 рази у порівнянні з поверхнею без обробки.Downloads
Issue
Section
Проблеми тертя та зношування