Information technology of questions complication determination
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.7001Abstract
Information technology of determination of questions complication is offered in test tasks. Efficiency of its use is investigational in CASS of knowledge diagnostics. The use of such technology allows to shorten the amount of questions in test tasks and more exactly define the student level of knowledges on the different stages of teaching. It is proved that the adaptive testing abbreviates the amount of experimental information unlike other methods of determination of questions complication of test taskReferences
Аванесов B.C. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. – М.: МИСиС, 1989. – 168 с.
Олійник М.М. Тест як інструмент кількісної діагностики рівня знань в сучасних технологіях навчання – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 84 с.
Федорчук П.І. Адаптивні тести: статистичні методи аналізу результатів тестового контролю знань // Математичні машини і системи. – К.: 2007. – №3,4. – С. 122–138.
Волков В.І., Алексєєв О.М., Алексєєв М.О. Тестовий контроль знань: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Уні-верситетська книга», 2004. – 100 с.
Downloads
Published
2009-06-22
Issue
Section
Статті
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).