ПРИМЕНЕНИЕ АСПЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОГО ПОДХОДА ПРИ РАЗРАБОТКЕ СОВРЕМЕННЫХ ПРОГРАММНЫХ СИСТЕМ

Authors

  • И.Н. Давиденко
  • К.Ю. Бабий

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.551

Abstract

 Рассмотрены вопросы применения новой парадигмы программирования – аспектноориентированного подхода, основным свойством которой является модуляризация сквозных требований на разных уровнях абстракции и их локализация в отдельных программных модулях – аспектах

Author Biography

И.Н. Давиденко

канд. техн. наук

References

Rational Software Corporation www.rational.com

Kiczales G., Lamping J., Mendhekar A., etc. Aspect-oriented programming // ECOOP’97 : 11th European Conference on Object-Oriented Programming. – Finland, Springer-Verlag. – 9-13 June 1997. – Vol. 1241.

Журавлев Е.А., Кирьянчиков В.А. О возможности динамической интеграции аспектов в аспектно-ориентированном программировании // Изв. СПбГЭТУ (ЛЭТИ) Серия: Информатика, управление и компьютерные технологии. – 2002. – Вып. 3. – С.81–86.

Википедия. Свободная экнцикло-педия: http://ru.wikipedia.org/wiki/Аспектно-ориентированное_программирование

Downloads

Published

2012-06-22

Issue

Vol. 3 No. 27 (2009)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).