Features of creating audio files converter in telegram software
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.61.14039Keywords:
audio file, bot, converter, program interface, TelegramAbstract
The article presents the results of an analysis of the issue of the need for converting audio file formats. It provides a brief description of modern audio file formats. It is reasonable to use automated networking software for conversion. The steps are given and the choice of the means for developing a software application that converts audio files is substantiated. The features of designing a bot to convert audio files are discussed using the Spring framework. The integration of the developed application with TelegramAPI and the processing of the conversion request are discussed in detail. With the development of digital technology and networking technologies and users are exchanged byconsiderable amount of information of different levels, including multimedia information and in particular audio information. Various technical means for forming, recording and storing audio signals have been developed. Common services include IP telephony, video conferencing, distribution of music phonograms, IP television, event reporting and more. Many signal formats have been developed to reduce the intensity of signal streams that need to be transmitted and stored as audio files. The use of audio converters requires some special knowledge from the user to adjust the required parameters. With the increase in the number of users, it is advisable to develop an additional tool for automatic conversion of audio formats, in which you provide a convenient intuitive user interface. In order to accomplish this task, it is advisable to choose a Java programming language. One of the major advantages of Java is that it is easy to migrate from one computer system to another. The ability to run the same program on many different systems is critical to WorldWideWeb software. Eclipse IDE, NetBeans, and IntelliJ IDEA development environments are considered. The IntelliJ IDEA software environment aims to work with the software code in detail. Bots are just special Telegram accounts managed by software, not people, and they often have interface features. Bots provide the user with a set of custom buttons to select the desired mode.References
Формати звукових файлів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://helpiks.org/1-43609.html
Аудіо-формати: види, призначення, відмінності. HI-NEWS [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hi-news.pp.ua/tehnka-tehnologyi/ 7384-audo-formati-vidi-priznachennya-vdmnnost.html
Основи програмування мовою Java [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: https://www.ua5.org/java/
Підбірка безкоштовних кросплатформенних середовищ для веб-розробки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo.lviv.ua/dev/6159
Создание бота для Telegram [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://evergreens.com.ua/ru/products/other/telegram-bots.html
Ручне і автоматизоване тестування: розглядаємо переваги і недоліки підходів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://echo.lviv.ua/dev/7319
Downloads
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).