ВИБІР ЗАСОБУ ЗАПОБІГАННЯ ВТРАТАМ ПАЛИВ ВІД ВИПАРОВУВАННЯ

Автор(и)

  • С.В. Бойченко Інститут транспортних технологій НАУ
  • Л.М. Черняк Інститут транспортних технологій НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.999

Анотація

 Розглянуто метод вибору оптимального засобу зменшення втрат палив від випаровування. Відмінність запропонованого методу від відомих полягає у використанні критерію, визначення якого основане на розрахунку собівартості зберігання палива в 1 м3 місткості резервуара.

Біографії авторів

С.В. Бойченко, Інститут транспортних технологій НАУ

канд. техн. наук

(1968) закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації. Кандидат технічних наук, доцент кафедри хімії і хімічної технології факультету охорони довкілля Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Керівник випробувального центру нафтопродуктів “УЦАХ-СЕПРО” Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – хіммотологія.

Л.М. Черняк, Інститут транспортних технологій НАУ

(1981) закінчила Національний авіаційний університет (2004). Магістр кафедри хімії та хімічної технології Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – хімотологічні проблеми екології та раціонального використання палив

Посилання

Бойченко С.В. Раціональне використання вуглевод- невих палив: Монографія. – К.: НАУ, 2001. – 216 с.

Іванов С.В., Бойченко С.В., Григоренко І.В. Технології запобігання природним втратам нафтових палив // Вопр. химии и хим. технологии. – 2001. – № 6. – С. 133–142.

Коршак А.А., Бусыгин Г.Н. Критерий выбора технических средств сокращения потерь нефтепродуктов от испарения // Транспорт и хранение нефтепродуктов. – 1993. – № 5. – С. 5–6.

Коршак А.А., Бусыгин Г.Н., Шаммазов А.М. Выбор средств сокращения потерь нефтепродуктов из резервуаров с учетом фактора времени их внедрения // Транспорт и хранение нефтепродуктов. – 1998. – № 10. – С. 6–8.

Коршак А.А. Современные средства сокращения потерь бензинов от испарения. – Уфа: ООО “ДизайнПолиграфСервис”, 2001. – 144 с.

Инструкция по определению экономичес-кой эффективности использования в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рационализаторских предложений. – М.: ЦНИИТЭнефтехим, 1978. – 81 с.

Шабанов П.П. Исследование вопросов методики определения годовых потерь нефтепродуктов от испарения для прогнозирования целесообразности модернизации эксплуатирующихся ре-зервуаров: Дис. ... канд. техн. наук: 05.15.07. – Днепропетровск: ДИСИ, 1973. – 172 с.

Бойченко С.В., Григоренко І.В. Розробка програмного забезпечення для оцінки та прогнозування втрат палив від випаровування внаслідок малих та великих “дихань” резер-вуарів // Методи та прилади контролю якості. – 2001. – № 8. – С. 96–99.

Downloads

Як цитувати

Бойченко, С., & Черняк, Л. (2004). ВИБІР ЗАСОБУ ЗАПОБІГАННЯ ВТРАТАМ ПАЛИВ ВІД ВИПАРОВУВАННЯ. Вісник Національного авіаційного університету, 20(2), 111–114. https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.999

Номер

Том 20 № 2 (2004)

Розділ

Аеропорти та їх інфраструктура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).