ІМОВІРНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВУЗЬКОСМУГОВИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ФАЗОВИХ ВИМІРЮВАННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.994Анотація
Запропоновано ймовірнісну модель фазових характеристик вузькосмугових процесів. Наведено геометричну інтерпретацію моделі, яка описує широкий клас сигналів. Результати дослідження ймовірнісної моделі можна застосовувати при статистичній обробці фазових вимірювань.Посилання
Куц Ю.В., Щербак Л.М. Статистична обробка результатів кутових вимірювань сигналів // Вісн. НАУ. – 2003. – №3–4. – С. 27–32.
Левин Б.Р. Теоретические основы статистической радиотехники. Кн. 1. – М.: Сов. радио, 1969. – 752 с.
Галахова О.П., Колтик Е.Д, Кравченко С.А. Основы фазометрии. – Л.:Энергия, 1976. – 256 с.
Чмыч М.К. Цифровая фазометрия. – М.: Радио и связь, 1993. – 184 с.
Дёч Р. Нелинейные преобразования случайных процессов. – М.: Сов. радио, 1965. – 206 с.
Мардиа К. Статистический анализ угловых наблюдений. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1979. – 240 с.
Downloads
Як цитувати
Куц, Ю., & Щербак, Л. (2004). ІМОВІРНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВУЗЬКОСМУГОВИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ФАЗОВИХ ВИМІРЮВАННЯХ. Вісник Національного авіаційного університету, 20(2), 8–14. https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.994
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).