ПРОФІЛАКТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ АВІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ЯК ШЛЯХ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ “ЛЮДИНА – МАШИНА – СЕРЕДОВИЩЕ”
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.986Анотація
Розглянуто психофізіологічні стани авіаційних спеціалістів, наслідком яких може бути втрата працездатності під час польоту. Запропоновано динамічний контроль рівня працездатності та надійності авіаційних екіпажів і диспетчерів методами рухових реакцій.Посилання
Пономаренко В.А. Категория здоровья как теоретическая проблема в авиакосмической медицине // Космическая биология. – М. – 1990. – №3. – С. 17–22.
Пономаренко В.А. Профессиональное здоровье личного состава категория боеготовности и боеспособности войск // Воен.-мед. журн. – 1991. – №3. – С. 54–57.
Пономаренко В.А., Разумов А.Н., Стародубов В.И., Шинкаренко В.С. Здоровье здоровых / Под ред. В.С. Шинкаренко. – М.: Междунар. ин-т восстановительной медицины, 1997. – 100 с.
Пономаренко В.А., Разумов А.Н. Новые концепции охраны и восстановления здоровья здорового человека в трудовой деятельности // Лекции для врачей-слушателей последипломной практики / Под ред. В.С. Шинкаренко. – М.: Медицина, 1996. – 152 с.
Пономаренко В.А., Дорошев В.Г., Кукушкин Е.А., Шалимов П.М. Автоматизированный диагностический комплекс для оценки уровня профессионального здоровья // Пробл. профилактики и реабилитации в авиационной и космической медицине. – С.Пб.: Политехника,1994. – С. 14.
Разумов А.Н., Пономаренко В.А., Пискунов В.А. Здоровье здорового человека (Основы восстановительной медицины) / Под ред. В.С. Шинкаренко. – М.: Медицина, 1996. – 416 с.
Ступаков Г.П., Ушаков И.Б. Современные концепции здоровья человека в авиации: истоки, результаты, перспективы // Авиационная и космическая медицина, психология и эргономика: Сб. тр. / Под ред. Г.В. Ступакова. – М.: Полёт, 1995. – С. 194–206.
Шалимов П.М. Перспективы разработки экспертных систем медицинского контроля за сос- тоянием функциональных резервов у летного состава // Совершенствование врачебного контроля за лётным составом: Сб. ст. для авиационных врачей / Под ред. В.В. Лапы. – М.: Воениздат, 1993. – С. 11–18.
Козлов В.В. Современные концепции анализа ошибочных действий летного состава // Вестн. – 1999. – №1. – МАКЧАК: – С. 33–39.
Козлов В.В. Медико-психологический анализ причин авиационных инцидентов // Вестн. МАКЧАК. – 1998. – №2, – С. 11–15.
Человеческий фактор: психофизиологиче-ские опасные факторы полета и их профилактика: Метод. пособие // Под ред. В.В. Козлова. – М.: МАКЧАК, 2000. – С. 6–7.
Дюпин С. Почему падают самолеты // Коммерсантъ ВЛАСТЬ. – 2002. – 29 янв.
Пономаренко В.А. Авиация, человек, дух. – М.: Магистр–пресс, 2000. – С. 86–110.
Исаакян Л.С. Медико-психологические проблемы надежности рабoты лётчиков современных транспортных самолётов гражданской авиации // Тр. Гос НИИГА.– М., 1970. Вып. 5. – С. 5–10.
Пономаренко В.А. Философия «лавочной авиации» – угроза безопасности полетов // Вестн. МАКЧАК.– 1998. – №2. – С. 49–54.
Аксенов О.Б. К вопросу прогноза и оперативной оценки работоспособности операторов авиационных эргатических систем // Авиационная эргономика: Межвуз. сб. науч. тр. – К.: КИИГА, 1979. – С. 110–114.
Навакатикян А.О. Стресс и профилактика его неблагоприятного действия. – К.: Знание, 1981. – 24 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).