МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ СКЛАДНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • Ю.К. Зіатдінов Інститут інформатики НАУ
  • М.В. Куклінський Інститут інформатики НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.978

Анотація

 Розглянуто проблеми оптимізації складних систем і основні моделі та методи оптимізації. Наведено нелокальний підхід до проблем оптимізації.

Біографії авторів

Ю.К. Зіатдінов, Інститут інформатики НАУ

д-р техн. наук

(1955) закінчив Харківський державний університет. Доктор технічних наук, професор кафедри комп’ютерних інформаційних технологій Інституту інформатики Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – оптимізація складних систем. 

М.В. Куклінський, Інститут інформатики НАУ

(1979) закінчив Національний авіаційний університет. Аспірант. Асистент кафедри інформаційних технологій Інституту інформатики Національного авіаційного університету.  Напрям наукової діяльності – оптимізація складних систем.

Посилання

Губанов В.А., Захаров В.В., Коваленко А.Я. Введение в системный анализ. – Л.: Ленинград. ун-т, 1988. – 232 с.

Воронин А.Н. Многокритериальный синтез динамических систем. – К.: Наук. думка, 1992. – 160 с.

Воронин А.Н., Зиатдинов Ю.К., Харченко А.В. Сложные технические и эргатические системы: методы исследования. – Харьков: Факт, 1997. – 240 с.

Банди Б. Методы оптимизации. – М.: Радио и связь, 1988. – 128 с.

Жиглявский А.А., Жилинскас А.Г. Методы поиска глобального экстремума. – М.: Наука, 1991. – 248 с.

Downloads

Опубліковано

10.07.2012

Як цитувати

Зіатдінов, Ю., & Куклінський, М. (2012). МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ СКЛАДНИХ СИСТЕМ. Вісник Національного авіаційного університету, 19(1), 147–150. https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.978

Номер

Том 19 № 1 (2004)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).