Застосування методу граничних оцінок для визначення аеродинамічних параметрів літальних апаратів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9769Анотація
Описано метод граничних оцінок аеродинамічних параметрів літальних апаратів, який дозволяє з достатньою точністю визначити аеродинамічні коефіцієнти, необхідні для діагностування наявної авіаційної техніки та прогнозування нових реальних зразківПосилання
Сильвестров А.Н. Два альтернативных подхода к идентификации реальных объектов// Проблемы управления и информатики. - К,-1996. - № 6. - С. 54-65.
Калман Р., Фалб П., Арбиб М. Очерки по математической теории систем — М.:Мир, 1971. -400 с.
Снеженко Ю.И. Исследование в полете устойчивости и управляемости самолета. - М.: Машиностроение, 1971. - 328 с.
Downloads
Як цитувати
Миронович M. B., Сильвестров, А. Н., Стенин A. A., & Хотячук, Р. Ф. (2000). Застосування методу граничних оцінок для визначення аеродинамічних параметрів літальних апаратів. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 276–282. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9769
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).