Чисельні методи аналізу екстремальних об'єктів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9751Анотація
Розроблено методологію розв'язання проблем екстремальних об'єктів, побудовану на міжгалузевому рівні. Розглянуто розвиток універсального комплексного апарату детерміністично-імовірнісного чисельного моделювання, оцінок ризиків, експериментальних і проектно-дослідницьких робітПосилання
Отчёт по безопасности (оценка риска) объекта "Укрытие реактора №4 Чернобыльской АЭС" : (Отчет) / МНТЦ "Укрытие" по ген. договору 1/95, тема 4, арх. № 3501. - Чернобыль, 1995. - 291 с.
Probabilistic Risk Assesment: Applications for Nuclear Reactor Inspection// D.J. Kelly, T.J.Leahy etc. ОСТ. 1992, Idaho National Enginttring Laboratories, Idaho Falls, Ш. Prep. For the U.S. Nuclear Regulatory Commission under DOE contract №. DE-AC07-761D01570. - 280 p.
Верюжский Ю.В. и др. Исследование и численное моделирование ответственных конструкций и грунтов основания объекта "Укрытие": (Отчет)/ НИИМБП в 10 книгах. -К., 1996.
Downloads
Як цитувати
Верюжский, Ю. В. (2000). Чисельні методи аналізу екстремальних об’єктів. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 209–213. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9751
Номер
Розділ
Аеропорти та їх інфраструктура
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).