Методи та засоби формування мовних повідомлень в ергатичних системах

Автор(и)

  • A. A. Давлетьянц Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9728

Анотація

Розглянуто методи формування мовних повідомлень, надано їхню порівняльну характеристику. Обгрунтовано доцільність вибору ПЕОМ як засобу формування, відтворення, зберігання та документування мовних повідомлень. Як приклад розглянуто автоматизовану систему з підготовки та передачі повідомлень автоматичного мовлення інформації по аеродрому. Наведено алгоритм роботи та опис програмного блоку оцінки якості сигналу у мовній мережі

Посилання

Дядунов А.Н., Онищенко Ю.А., Сенин А.И. Адаптивные системы сбора и передачи аналоговой информации. Основы теории. - М.: Машиностроение, 1988. - 288 с.

Downloads

Як цитувати

Давлетьянц A. A. (2000). Методи та засоби формування мовних повідомлень в ергатичних системах. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 114–120. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9728

Номер

Том 6 № 1-2 (2000)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).