Структурний метод аналізу інформаційних систем навчання
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9726Анотація
Запропоновано множинну модель дидактичних знань, яка дозволяє застосовувати методи декомпозиції і розпаралелювання з метою побудови більш ефективних алгоритмів аналізу дидактичних знань та формування впливів у вигляді потоку інформаційних об'єктівПосилання
Шибицкий В.П., Шибицкая H.H., Савчук H.H. Структурный анализ интеллектуальных систем управления с декомпозицией и распараллеливанием вычислительных процессов //Вісник КМУЦА. - К. : КМУЦА, 1999. - № 2. - С. 179-187.
Волков A.A. Моделировани е систем графами // Вісник КМУЦА - К КМУЦА, 1998.-№ 1. -С.268-274.
Мінаєв Ю.М., Філімонова О.Ю. Операції нечіткої математики в складі інформаційних технологій на платформі Windows І І Вісник КМУЦА. - К КМУЦА 1998 1 -С.245-252.
Нечеткие множества и теория возможностей. Последние достижения / Пер. с англ; Под ред. Р.Р.Ягера.-М.. Радио и связь, 1986. - 408 с.
Downloads
Як цитувати
Шибицкий, В. П. (2000). Структурний метод аналізу інформаційних систем навчання. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 102–109. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9726
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).