Метод ідентифікації визначення різницевих рівнянь керуючих ЕОМ

Автор(и)

  • Л. Н. Иванова Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9725

Анотація

Розроблено метод ідентифікації для отримання цифрової математичної моделі у вигляді різницевих рівнянь. Метод ідентифікації полягає в перетворенні системи диференціальних рівнянь в еквівалентні різницеві рівняння і в обчисленні коефіцієнтів цих рівнянь за результатом точного моделювання диференціальних рівнянь при дії сигналів спеціальної форми

Посилання

Шевелев А.Г. Метод идентификации динамических объектов и систем тест-сигналами специального вида. - Сб. научн. тр. «Прикладные системы искусственного интеллекта в задачах автоматизации и тестирования в технических системах». -К.: КМУГА, 1997.

Шевелев А.Г. Прикладные системы искусственного интеллекта в задачах автоматизации и тестирования в технических системах. Сб. научн. тр. - К. : КМУГА, 1997.

Downloads

Як цитувати

Иванова, Л. Н. (2000). Метод ідентифікації визначення різницевих рівнянь керуючих ЕОМ. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 99–101. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9725

Номер

Том 6 № 1-2 (2000)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).