Розпаралелювання задачі синтезу оптимальної структури комплексуючого обчислювача в курсовій системі літальних апаратів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9722Анотація
Розглянуто розпаралелювання рішення задачі синтезу оптимальної структури і комплексуючого обчислювача в курсовій системі, яке прискорює побудову амплітудно- фазових характеристик кожної його частини і дозволяє наочно прослідкувати за допомогою введених характеристик зміну параметрів алгоритмів перетворення інформації в умовах польотуПосилання
Блохин Л.Н. Аналитическое конструирование систем стабилизации ли нейного объекта // Электронное моделирование. - К.: Наук, думка, 1977. С. 120-128.
Блохин Л.Н. Оптимальные системы стабилизации. - К.: Техника, 1982. 142 с.
Стасюк А.И. Организация параллельных процессов на основе декомпо зиции разрядных операторов,- К., 1984. - 56 с. (Препринт / АН УССР, Ин-' электродинамики; 397).
Downloads
Як цитувати
Жуков, И. А., & Аль-Раббат, С. (2000). Розпаралелювання задачі синтезу оптимальної структури комплексуючого обчислювача в курсовій системі літальних апаратів. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 84–88. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9722
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).