ГНОСЕОЛОГІЯ АРХІТЕКТУРИ

Автор(и)

  • В.А. Сіверс Інститут транспортних технологій НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.970

Анотація

 Викладено цікаві положення з гносеологічних засад формування архітектури як штучного середовища існування людини. Результат такого втілення постає як розгорнута ілюстрація змісту ідеології та історично надходить у розпорядження мистецтво-знавства та культурології як матеріал для дослідження та формування ідеологічних уяв-лень.

Біографія автора

В.А. Сіверс, Інститут транспортних технологій НАУ

д-р. филос. наук

(1958) закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (1981). Доктор філософських наук, професор. Декан факультету ергономіки і дизайну Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Завідувач кафедри культурології та мистецтвознавства Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – вивчення ціннісної складової мотивації людської діяльності, сучасних інтерпретацій походження, структури і функцій людської свідомості, міфу і свідомості.

Посилання

Бартенєв И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М.: Изобразительное искусство. 1983. – 263 с.

Архітектура і монументальне мистецтво: терміни та поняття. – К.: Ін-т проблем сучасного мистецтва Головкиївархітектура. 2002. – 470 с.

Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 400 с

Downloads

Опубліковано

10.07.2012

Як цитувати

Сіверс, В. (2012). ГНОСЕОЛОГІЯ АРХІТЕКТУРИ. Вісник Національного авіаційного університету, 19(1), 187–191. https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.970

Номер

Том 19 № 1 (2004)

Розділ

Стратегія економічного розвитку

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).