ВИКОРИСТАННЯ КОРИГУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИСТЕМИ ЗАЛИШКОВИХ КЛАСІВ У ФАЗОМЕТРІЇ

В.П. Бабак; Ю.В. Куц

doi:10.18372/2306-1472.19.965

ВИКОРИСТАННЯ КОРИГУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИСТЕМИ ЗАЛИШКОВИХ КЛАСІВ У ФАЗОМЕТРІЇ

Автор(и)

В.П. Бабак Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ
Ю.В. Куц Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.965

Анотація

Запропоновано використання коригуючих властивостей числової системи залишкових класів для багаточастотного методу усунення неоднозначності вимірювання великих фазових зсувів сигналів.

Біографії авторів

В.П. Бабак, Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ

чл.-кор. НАН України

(1954) закінчив Київський політехнічний інститут. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Ректор Національного авіаційного університету. Директор Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Завідувач кафедри інформаційно-вимірювальних систем Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – системи технічної діагностики, інформаційно-вимірювальні системи, обробка сигналів.

Ю.В. Куц, Інститут інформаційно-діагностичних систем НАУ

канд. техн. наук

(1952) закінчив Київський політехнічний інститут. Кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційно-вимірювальних систем Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету.. Декан факультету інформаційних технологій Інституту інформаційно-діагностичних систем Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – фазові інформаційно-вимірювальні системи, статистична фазометрія

Посилання

Акушский И.Я., Юдицкий Д.И. Машинная арифметика в остаточных классах. – М.: Сов. радио, 1968. – 438 с.

Куц Ю.В. Застосування системи залишкових класів в задачах захисту інформації // Защи-та информации: Сб. науч. тр. НАУ.– 2003. – Вып. 10. – С.137 – 149.

Бабак В.П., Куц Ю.В. Метод однозначного виз¬начення великих фазових зсувів сигналів // Вісн. НАУ.– 2003. – №1.– С. 3 – 8.

Маевский С.М., Баженов В.Г., Батуревич Е.К., Куц Ю.В. Применение методов фазометрии для прецизионного измерения расстояний. – К.: Вища шк., 1983.– 83 с.

Pat. 3512085 USA, МКИ3 G01 R25/00. Cumulative Phase Meter Using Whole Cycle and Partial Cycle Comparison / L. Peterson Herbert, P.C. Washington, G. George – Опубл.12.05.70.– Off. Gasette, vol/ 874 – HKH 324 – 83.

Кинкулькин И.Е., Рубцов В.Д., Фабрик М.А. Фазовый метод определения координат. –М.: Сов. радио, 1979.– 280 с.

Виноградов И.М. Основы теории чисел. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1981. – 176 с.

Downloads

Опубліковано

10.07.2012

Як цитувати

Бабак, В., & Куц, Ю. (2012). ВИКОРИСТАННЯ КОРИГУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИСТЕМИ ЗАЛИШКОВИХ КЛАСІВ У ФАЗОМЕТРІЇ. Вісник Національного авіаційного університету, 19(1), 3–9. https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.965

Завантажити посилання

Номер

Том 19 № 1 (2004)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).