Моделювання динаміки процесу сертифікації льотної придатності екземпляра повітряного судна
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9442Анотація
Наведено структуру і аналітичний опис моделі процесу сертифікації льотної придатності екземпляра повітряного судна, алгоритм ідентифікації математичної моделі на прикладі реєстрового парку повітряних суден УкраїниПосилання
Руководство по сохранению летной годности. Doc. 9642-AN/94I.
Система поддержания летной годности гражданских воздушных судов России: Анализ состояния и перспективы развития// Федеральная авиационная служба России: Инженерно-авиационный вестник: нормативные документы, информационные материалы.-М: - 1999. -№3 (21).
Арепьев А.Н., Громов М.С., Шапкин B.C. Основы концепции поддержания летной годности воздушных судов России// Проблемы безопасности полетов. - М.: ВИНИТИ, 1998. - № 12. - С.11-19.
Тихонов В.И., Миронов М.А. Марковские процессы. -М.: Сов.радио, 1977,- 488 с.
Downloads
Як цитувати
Кордянин, Ю. И. (1999). Моделювання динаміки процесу сертифікації льотної придатності екземпляра повітряного судна. Вісник Національного авіаційного університету, 3(2), 312–322. https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9442
Номер
Розділ
Професійна освіта
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).