Принципи та методи забезпечення виробничо-екологічної безпеки

П. Г. Белов; Ю. Ф. Запорожченко

doi:10.18372/2306-1472.3.9440

Принципи та методи забезпечення виробничо-екологічної безпеки

Автор(и)

П. Г. Белов Національний авіаційний університет
Ю. Ф. Запорожченко Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9440

Анотація

Запропоновано класифікацію небезпечностей, визначено закономірності і фактори те- хогенних подій, наведено енергоентропійну концепцію техногенного ризику, розглянуто принципи і методи забезпечення виробничо-екологічної безпеки

Посилання

Гвардейцев М.И. и др. Математическое обеспечение управления. Мера развития обцества.-М.: Радио и связь,- 1996.-172 с.

Белов П.Г. Теоретические основы системной инженерии безопасности.- С: КМУГА- 1997.-428 с.

Дюбуа Д., Прад А. Теория возможностей / Приложения к представлению знаний в інформатике/ Пер. с франц. -М.: Радио и связь, 1990.-288 с.

Downloads

Як цитувати

Белов, П. Г., & Запорожченко, Ю. Ф. (1999). Принципи та методи забезпечення виробничо-екологічної безпеки. Вісник Національного авіаційного університету, 3(2), 302–308. https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9440

Завантажити посилання

Номер

Том 3 № 2 (1999)

Розділ

Професійна освіта

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).