Методи прикладної теорії інформації в оцінці ефективності структурної організації невеликої групи авіаційних операторів

Автор(и)

  • О. М. Рева Національний авіаційний університет
  • Н. В. Борота Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9435

Анотація

Обгрунтовано можливість застосування кібернетичного методу інформаційних лан­цюгів для аналізу ефективності структурної організації диспетчерської зміни, з метою дослідження якої складена та розв'язана система лінійних рівнянь десятого ступеня (застосовано ланцюги постійних інформаційних струмів). Доведено, що загальна ор­ганізаційна схема повинна бути декомпозована на групу довгострокового планування та стратегічного управління, з одного боку, та на групу оперативного планування та управління - з іншого боку. Визначено вимоги до членів груп

Downloads

Як цитувати

Рева, О. М., & Борота, Н. В. (1999). Методи прикладної теорії інформації в оцінці ефективності структурної організації невеликої групи авіаційних операторів. Вісник Національного авіаційного університету, 3(2), 272–278. https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9435

Номер

Том 3 № 2 (1999)

Розділ

Професійна освіта

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).