Методи захисту паливної системи повітряних кораблів від низькотемпературних порушень її працездатності
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9428Анотація
Розглянуто такі методи захисту паливної системи повітряних кораблів від низькотемпературних порушень працездатності, як стабілізація температури палива в баках на заданому рівні та гідрозмив низькотемпературних накопичень із запобіжної сітки паливної помпи. Розрахунками та експериментальними дослідженнями визначено параметри системи стабілізації температури палива утилізацією тепла на теплообміннику системи кондиціювання повітря та ефективність гідрозмиву низькотемпературних накопичень; запропоновано конструкцію перфоколектора та ефективні режими гідрозмивуDownloads
Як цитувати
Максютинський, П. Ф., Козаченко, О. І., & Туз, М. Д. (1999). Методи захисту паливної системи повітряних кораблів від низькотемпературних порушень її працездатності. Вісник Національного авіаційного університету, 3(2), 232–236. https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9428
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).