Комплексна автоматизація технічної підготовки виробництва

Автор(и)

  • В. П. Бабак Національний авіаційний університет
  • П. Н. Павленко Національний авіаційний університет
  • С. И. Пикула Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9378

Анотація

Запропоновано схему комплексної автоматизації технічної підготовки виробництва

Посилання

Зилъбербург Л.И., Павленко П.Н., Пелипенко А.Б. и др. CAD/CAM в машиностроении. Сквозная автоматизация технической подготовки производства//Инструмент, №7, 1997. - С. 4-6.

Соломенцев Ю.М., Митрофанов В.Г., Прохоров А. Ф. и др. Автоматизированное проектирование и производство в машиностроении/ Под общ.ред. Ю. М. Соломенцева. -М.;Машиностроение.-1986.-256 с.

Енгелъке У.Д. Как интегрировать САПР и АСТПП: Управление и технология/Пер. санг. В. В. Мартинюка, Д. Е. Веденеева/Под ред. Д. А. Корякина.-М:. Машиностроение, -1990,- 320 с.

Downloads

Як цитувати

Бабак, В. П., Павленко, П. Н., & Пикула, С. И. (1999). Комплексна автоматизація технічної підготовки виробництва. Вісник Національного авіаційного університету, 3(2), 92–95. https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9378

Номер

Том 3 № 2 (1999)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).