Ідентифікація пружно-масових характеристик вертольота

Автор(и)

  • Лe Тхе Шон Національний авіаційний університет
  • А. Н. Клипа Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9375

Анотація

Розглянуто задачу ідентифікації пружно-масових характеристик вертольота, зокрема несучого гвинта. Як математична модель пружних коливань використовується дифе­ренціальне рівняння вільних коливань лопасті в полі центробіжних сил. Рішення задачі здійснюється на основі узгодження експериментальних і розрахункових власних форм пружних коливань

Посилання

Штейнберг Ш.Е. Идентификация в системах управления- М.: Энергоатомиздат, 1987 - С.21-30. .

Миль М.Л. Вертолеты. Расчет и проектирование. 42. Колебания и динамическая прочность. - М.: Машиностроение, 1967. - С.23-24.

Downloads

Як цитувати

Шон, Л. Т., & Клипа, А. Н. (1999). Ідентифікація пружно-масових характеристик вертольота. Вісник Національного авіаційного університету, 3(2), 77–82. https://doi.org/10.18372/2306-1472.3.9375

Номер

Том 3 № 2 (1999)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).