Моделі атмосферної турбулентності в задачах дистанційного зондування хмар і опадів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9318Анотація
Виконано аналіз впливу форми вихідного енергетичного спектра турбулентності на спектр швидкостей частинок хмар і опадів, що являються розсіювачами електромагнітного поля і рухаються під впливом цієї турбулентності. Розглянуто можливі відхилення спектра турбулентності від моделі Колмогорова-Обухова. Оскільки спектр швидкостей руху розсіювачів є джерелом доплерівського спектра, що вимірюється метеорологічними радіолокаторами, то отримані результати необхідно враховувати як при побудові моделей сигналів, відбитих від турбулізованих метеооб'єктів, так і при інтерпретації даних дистанційного зондування хмар і опадів доплерівськими радіолокаторамиПосилання
Яновский Ф.И. Моделирование процессов взаимодействия радиолокационного сигнала с турбулизированным метеорологическим объектом / Вюник КМУЦА: Сб. науч. тр. -К.: КМУГА. - 1998.-№ 1,-С. 122-133.
Downloads
Як цитувати
Яновский, Ф. И., & Храисат, Я. С. (1999). Моделі атмосферної турбулентності в задачах дистанційного зондування хмар і опадів. Вісник Національного авіаційного університету, 2(1), 154–160. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9318
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).