Авторегресивний спектральний аналіз та його застосування

Автор(и)

  • І. Г. Прокопенко Національний авіаційний університет
  • О. Й. Чуріна Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9317

Анотація

Розглянуто питання застосування параметричного авторегресивного методу в задачах обробки сигналів інформаційно-вимірювальних систем. Наведена порівняльна оцінка частотної роздільної спроможності методів авторегресивного спектрального оцінювання та швидкого перетворення Фур'є

Біографії авторів

І. Г. Прокопенко, Національний авіаційний університет

закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1972 році. Доктор технічних наук, професор кафедри "Автоматизація прийому та обробки інформації" Київського міжнародного університету цивільної авіації. Автор 150 наукових праць в галузі обробки сигналів

О. Й. Чуріна, Національний авіаційний університет

закінчила Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1990 році. Кандидат технічних наук, доцент кафедри "Електромеханіка та світлотехніка" Київського міжнародного університету цивільної авіації. Автор 9 наукових праць в галузі математичного моделювання електроенергетичних та біомедичних процесів

Посилання

Бендат Дж., Пирсол А. Прикладной анализ случайных данных.-М.:Мир, 1989.-540 с.

Бокс Дж., Денкинс Г. Анализ временных рядов, прогноз и управление. -М.: Мир, 1974, вып. 1.-406 с.

Марпл-мл. С.Л. Цифровой спектральный анализ и его приложения. -М.: Мир, 1990. -

с.

Heart Rate Variability. Standards of Measurement, Physiological Interpretation and Clinical Use // Circulation.-!996. Vol. 93,.- P. 1043-1065.

Kay C.M., Demeure C. The High Resolution Spektrum Estimator- A Subjective Entity. Proc.IEE. -1984. - Vol. 72.-P. 1815-1816.

Электрокардиография высокого разрешения: некоторые методические подходы при анализе поздних потенциалов желудочков // Б.Б. Куламбаев, Д.У. Акашева, Г.Г. Иванов, и др. II Кардиология. - 1994. - Т. 34. - № 5-6. - С. 15-21.

Использование метода электрокардиографии высокого разрешения при анализе зубца Р ЭКГ / Г.Г. Иванов, А.С. Сметнев, В.А. Сандриков и др. // Кардиология. - 1994. - Т.34.-№5-6.-С. 26-31.

Сигнал-усредненная ЭКГ и сократительная функция левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда / И.Д. Стражеско, И.Н. Меркулова, И.В. Савельева и др.// Кардиология. - 1995. - Т. 35. - № 12 - С. 67-71.

Жартов О. И. Современные методы математического анализа ритма сердца //Кардиология. - 1992 - Т. 32. - № 3. - С. 50-52.

Акашева Д.У. Поздние потенциалы желудочков: электрофизиологическая основа, методы регистрации и клиническое значение // Кардиология. -1991. — Т. 31. - № 9. - С. 76-80.

Бакулев П.А., Стёпин В.М. Методы и устройства селекции движущихся целей. -М.: Радио и связь, 1986. -228 с.

; Подводная акустика и обработка сигналов: Пер. с англ. / Под ред. Л.Бернье. -М.: Мир, 1985.-488 с.

Применение цифровой обработки сигналов: Пер. с англ. / Под ред. Э. Опенгейма. - М.: Мир, 1980.-552 с.

Downloads

Як цитувати

Прокопенко, І. Г., & Чуріна, О. Й. (1999). Авторегресивний спектральний аналіз та його застосування. Вісник Національного авіаційного університету, 2(1), 148–153. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9317

Номер

Том 2 № 1 (1999)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).