Основні напрямки розвитку радіолокаційних систем керування повітряним рухом
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9312Анотація
Розглянуто основні тенденції у розвитку радіолокаційних систем керування повітряним рухом яа період 1995 - 2015 роківПосилання
Описание концепции будущей системы организации воздушного движения в Европейском регионе.- Монреаль, ICAO, FEATS, 1989.- 93 с.
Доклад четвертого совещания Специального комитета ICAO по контролю и координации разработки и планированию перехода к будущей системе аэронавигации (FANS-этап П). - Монреаль, ICAO, 1993.- 412 с.
Качан В.К, Перевезенцев Л.Т., Сокол В.В. Радиооборудование автоматизированных систем управления воздушным движением. - К.: Высш. шк., 1984 .- 312 с.
Позерски М. Т., Ман М.К. Архитектура системы управления воздушным движением
США // ТИИЭР.-Т.77. - №1. - 1989.- С. 6-22.
Downloads
Як цитувати
Перевезенцев, Л. Т. (1999). Основні напрямки розвитку радіолокаційних систем керування повітряним рухом. Вісник Національного авіаційного університету, 2(1), 114–119. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9312
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).