Розв'язання розподільної задачі при синтезі параметрів радіолокаційних інформаційних полів

Автор(и)

  • А. В. Нестеров Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9310

Анотація

Розглянуто підхід до розв'язання задачі синтезу параметрів радіолокаційних інформаційних полів. В результаті синтезу має бути визначена оптимальна структура розміщення наземних радіолокаційних комплексів. їх оптимальне розміщення рекомендовано визначати за результатами вирішення розподільної задачі. Розглянуто три постановки задачі: метод лінійного програмування, метод нелінійного програмування та метод теорії пошуку. Описані особливості кожного методу, їхні достоїнства і недоліки. Показані також групи визначальних параметрів і доцільність використання того чи іншого підходу

Біографія автора

А. В. Нестеров, Національний авіаційний університет

Аспірант кафедри "Експлуатація і ремонт засобів радіотехнічного забезпечення польотів і керування повітряним рухом" Київського міжнародного університету цивільної авіації. Напрямок досліджень - аналіз і синтез параметрів радіолокаційних інформаційних польотів. Опублікував дві статті

Посилання

Малков У.Х. Алгоритм решения распределительной задачи // Вычислительная математика и математическая физика. -1962. - № 2. - Т. 2. - С. 358-366.

Бриккер В.И, Хворостов В.А. Алгоритм оптимального размещения пунктов обслуживания // Изв. АН СССР: Техническая кибернетика. -1969. - № 6. - С. 44-51.

Кузнецов И. Н. Задачи оптимального распределения ограниченных средств // Изв. АН СССР: Техническая кибернетика. -1966. - № 5. - С. 33-39.

Downloads

Як цитувати

Нестеров, А. В. (1999). Розв’язання розподільної задачі при синтезі параметрів радіолокаційних інформаційних полів. Вісник Національного авіаційного університету, 2(1), 101–107. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9310

Номер

Том 2 № 1 (1999)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).