Сутність та методи прогнозування техногенного ризику
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9001Анотація
Розглянуто різні підходи до інтерпретації та кількісної оцінки техногенного ризику. Подано адекватне тлумачення небезпеки та ризику. Запропонована єдина методологія прогнозування та апріорної оцінки техногенного ризикуПосилання
Белов П.Г. Теоретические основы системной инженерии безопасности - К.: КМУГА, 1997.
Гвардейцев М.И. и др. Математическое обеспечение управления. Мера развития общества.- М.: Радио и связь, 1996.
Горский В. Г. и др. Математические модели переноса поллютантов /Перспективы внедрения в газовой промышленности системы страхования риска - М.: ВНИИГаз, 1998.
Охрана труда и социальное страхование.- М.-1997 - № 3—4.
Охрана труда и социальное страхование - M.- 1997 - № 9.
Як цитувати
Белов, П. Г., & Запорожченко, Ю. Ф. (1999). Сутність та методи прогнозування техногенного ризику. Вісник Національного авіаційного університету, 2(1), 260–264. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.9001
Номер
Розділ
Охорона навколишнього середовища
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).