Розщеплення рівнянь динаміки польоту з використанням статистичних оцінок
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.8962Анотація
Наведено розділення системи чотирьох лінеаризованих рівнянь першого порядку, що описує поздовжній рух літака, на дві підсистеми другого порядку. Розглянуті нова модель, що містить меншу кількість ідентифікованих параметрів, і декілька різних перетворень, які дозволяють вирішити проблему розділення. Показано, що використання статистичного аналізу залишкової дисперсії оцінок параметрів дозволяє вибрати найбільш підходяще перетворенняПосилання
Абгарян К,А. Матричные и асимптотические методы в теории линейных систем. - М. : Наука, 1973. - 432 с.
Бюшгенс Г. С., Студнев Р.В. Аэродинамика самолета: динамика продольного и бокового движения. - М.: Машиностроение, 1979. - 352 с.
Downloads
Як цитувати
Касьянов, В. А., & Ефремов, С. Г. (1999). Розщеплення рівнянь динаміки польоту з використанням статистичних оцінок. Вісник Національного авіаційного університету, 2(1), 20–26. https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.8962
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).