Методика прецизійної ідентифікації типу сигналу за допомогою апаратних засобів

Автор(и)

  • Volodymyr Kharchenko National Aviation University, Kyiv, Ukraine; Ningbo University of Technology, Ningbo, Zhejiang, China
  • Vitaliy Larin National Aviation University, Kyiv, Ukraine
  • Iana Savitskaya Donetsk National Technical University, Donetsk, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.60.7599

Ключові слова:

канал зв’язку, складові приймального тракту, спектральний склад сигналу, точність ідентифікації типів сигналів

Анотація

Наведено аналіз складових похибок приладів приймального тракту каналу зв’язку, які впливають на точність ідентифікації типів сигналів. Розглянуто складові похибок електронних приладів для підвищення точності ідентифікації типів радіосигналів апаратними засобами, поєднаних загальним цільовим призначенням і утворюючих оптимальний для взаємодії з об’єктом і оператором канал зв’язку. Показано, що точність ідентифікації типу радіосигналу залежить від точності настроювання вимірювального приймача, передачі сигналу по приймально-підсилювальному тракту при відсутності спотворень, вимірювання спектру сигналу, визначення типу сигналу за допомогою експертної системи. З урахуванням указаних факторів визначено сумарну похибку ідентифікації типів сигналів, подану у вигляді повного графа складових похибок приймального тракту каналу зв’язку, який дозволяє оцінити переваги використання апаратних засобів перед програмними засобами і підвищити точність ідентифікації типів сигналів з їх допомогою.

Біографії авторів

Volodymyr Kharchenko, National Aviation University, Kyiv, Ukraine; Ningbo University of Technology, Ningbo, Zhejiang, China

Volodymyr Kharchenko (1946). Doctor of Engineering. Professor.Holder of a State Award in Science and Engineering of Ukraine.Winner of a State Prize of Ukraine in Science and Engineering.Vice-Rector for Scientific-Research Work, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.Head of the Department of Air Navigation Systems, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.Professor of Traffic College of Ningbo University of Technology, Ningbo, China.Education: Kyiv Civil Aviation Engineers Institute with a Degree in Radio Engineering, Kyiv, Ukraine (1967).Research area: management of complex socio-technical systems, air navigation systems and automatic decision-making systems aimed at avoidance conflict situations, space information technology design, air navigation services in Ukraine provided by СNS/АТМ systems.

Vitaliy Larin, National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Vitaliy Larin (1970) Doctor of Engineering. Professor.Department of Air Navigation Systems, National Aviation University, Kyiv, Ukraine.Education: Donetsk National Technical University, Donetsk, Ukraine (1994).Research area: automated design, measurement of mechanical values, methods and devises of air navigation parameters estimation, speech processing, program controlled embedding devises.

Iana Savitskaya, Donetsk National Technical University, Donetsk, Ukraine

Iana.Savitskaya. Postgraduate student.Department of Electronic Engineering, Donetsk National Technical University, Donetsk, Ukraine.Education: Donetsk National Technical University, Donetsk, Ukraine (2010).Research area: informational technology.

Посилання

DSTU 2681-94. Government system of

measurement unity providing. Metrology. Terms and

definitions. Kyiv, Derzhstandart. 1995. 54 p. (in

Ukrainian).

ISO 5725-1. Accuracy (trueness and

precision) of measurement methods and results.

Part 1: General principles and definitions.

ISO 5725-2. Accuracy (trueness and

precision) of measurement methods and results.

Part 2: Basic method for the determination of

repeatability and reproducibility of a standard

measurement method.

ISO 5725-4. Accuracy (trueness and

precision) of measurement methods and results.

Part 4: Basic methods for the determination of the

trueness of a standard measurement method.

ISO 5725-6. Accuracy (trueness and

precision) of measurement methods and results.

Part 6: Use in practice of accuracy values.

Larin, V.J. Math analyses of experimental

researches results of ferromagnetic transducer output

signal shape. Radioelectronic and computer systems.

Kharkiv, Kharkiv Aviation Institute. 2008. Vol.1.

P. 36-40 (in Russian).

Larin, V.J.; Kvasnikov, V.P.; Chichikalo, N.I.

Investigation of ferromagnetic transducer in NI LabView program application. Proceeding of the Engineering Academy of Ukraine. Kyiv, National Aviation University. 2008. P. 42-48 (in Russian).

Vaysband, M.D.; Pronenko, V.I. The technique of the metrological works implementation. Kyiv, Tehnika. 1985. 156 p. (in Russian).

Volodarskii, E.T.; L.O. Kosheva. Statistical data processing. Kyiv, National Aviation University. 2008. 308 p. (in Ukrainian).

Rabiner, L.; Gould, B. Theory and application of digital signal processing. Moscow, Mir. 1978. 848 p. (in Russian).

Downloads

Опубліковано

10.10.2014

Як цитувати

Kharchenko, V., Larin, V., & Savitskaya, I. (2014). Методика прецизійної ідентифікації типу сигналу за допомогою апаратних засобів. Вісник Національного авіаційного університету, 60(3), 22–27. https://doi.org/10.18372/2306-1472.60.7599

Номер

Том 60 № 3 (2014)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).