Метод ідентифікації авіаційних подій сучасного літального апарата на основі нечітких моделей

Автор(и)

  • Nadir Bafadin oqlu Agayev National Aviation Academy, Baku, Azerbaijan
  • Jeyran Aqamali qizi Agamalieva National Aviation Academy, Baku, Azerbaijan

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.57.5533

Ключові слова:

авіаційна подія, катастрофічна ситуація, лінгвістичні змінні, літак, надзвичайна ситуація, нечіткий алгоритм, нормальна ситуація, складна ситуація, ускладнення умов польоту, функція належності

Анотація

Запропоновано методику ідентифікації авіаційних подій. Розглянуто ситуації, коли вихідна інформація, яка характеризує стан літального апарата, задається нечітко на числові та лінгвістичні змінні. Прості відносини між змінними описано за допомогою нечітких висловлювань, а складні відносини між поняттями з нечіткими алгоритмами

Біографії авторів

Nadir Bafadin oqlu Agayev, National Aviation Academy, Baku, Azerbaijan

Agayev Nadir Bafadin oqlu. Doctor of Engineering. Associate Professor. Department of Aerospace Information Technology and Control Systems, National Aviation Academy, Baku, Azerbaijan. Education: Azerbaijan State University (now Baku State University), Baku, Azerbaijan (1983). Research area: management problems of complex technical systems, decision-making under uncertain conditions, diagnosis, image recognition, artificial intelligence systems

Jeyran Aqamali qizi Agamalieva, National Aviation Academy, Baku, Azerbaijan

Agamalieva Jeyran Aqamali qizi. Candidate of Engineering. Associate Professor. Department of Aerospace Information Technology and Control Systems, National Aviation Academy, Baku, Azerbaijan. Education: Azerbaijan State University (now Baku State University), Baku, Azerbaijan (1996). Research area: management problems of complex technical systems, decision-making under uncertain conditions, diagnosis, image recognition, artificial intelligence systems

Посилання

Anodina, T.G.; Kuznetsov, A.A.; Markovich, Ye.D. 1992. Automation of air traffic control. Moscow, Transport (in Russian).

Borisov, A.N.; Krumberg, O.A.; Fedorov, I.P. 1990. Decision making based on fuzzy models. Riga, Zinatne. 184 p. (in Russian).

Burdun, I.Y. 1998. The intelligent situational awareness and forecasting environment. The S.A.F.E. Concept. A Case Study (Paper 981223). Proceedings of 1998 Advances in Flight Safety Conference and Exhibition, April 6-8, 1998, Daytona Beach, FL (P-321). SAE: 131144.

Burdun, I.Y.; Parfentyev, O.M. 1999. Fuzzy Situational Tree-Networks for Intelligent Flight Support. Int. Journal of Engineering Applications of Artificial Intelligence. Vol. 12: 523541.

Federal Aviation Rules AP-23. Electronic resource. Available from Internet: <http://www. avion.ru/info/docs/doc_ruslaw/ap23/23.html>.

Zubkov, B.V.; Minaev, Ye.R. 1987. Flight safety foundation. Moscow, Transport. 143 p. (in Russian)

Downloads

Опубліковано

21.01.2014

Як цитувати

Agayev, N. B. oqlu, & Agamalieva, J. A. qizi. (2014). Метод ідентифікації авіаційних подій сучасного літального апарата на основі нечітких моделей. Вісник Національного авіаційного університету, 57(4), 42–47. https://doi.org/10.18372/2306-1472.57.5533

Номер

Том 57 № 4 (2013)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).