ВПЛИВ ГЛИБИНИ РІЗАННЯ НА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ ПАРАМЕТРІВ АКУСТИЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.52.2357Ключові слова:
акустична емісія, глибина різання, деформація, діагностика, модель сигналу, різання матеріалу, руйнуванняАнотація
Розглянуто результати моделювання результуючих сигналів акустичної емісії при зміні об’єму оброблюваного матеріалу, який вступає у пластичну деформацію, і площі його руйнування. Показано закономірності зміни параметрів формованих сигналів акустичної емісії – середнього рівня амплітуди і енергії результуючих сигналів та їх сумарної енергії. Проведено аналіз дисперсії середнього рівня амплітуди і енергії результуючих сигналів акустичної емісії та їх стандартних відхилень. Виконано математичний опис отриманих залежностей. Показано їх інформативність.
Посилання
Иванов В.И. Акустическая эмиссия в процессе когерентного разрушения / В.И. Иванов // Доклады АН СССР. - 1986. - Т. 287, № 2. - С. 302-306.
Андрейкив А.Е. Метод акустической эмиссии в исследовании процессов разрушения / А.Е. Андрейкив, Н.В. Лысак. - К.: Наукова думка, 1989. - 176 с.
Hamstadt M.A. Modeling of buried acoustic emission monopole and dipole sources with a finite element technique / M.A. Hamstadt, A. O’Gallagher, J. Gary // J.of acoustic emission. - 1999. - Vol. 17. N 3-4. - P. 97-110.
Dislocation unpinning model of acoustic emission alkali halide crystals / B.Р. Chandra, A.S. Gour, V.K.Chandra, Y. Patil // Pramana. – J. of physics. - 2004. - Vol. 62. N 6. - P. 1281-1292.
Dynamic fracture model for acoustic emission / M. Minozzi, G. Caldarelli, L. Pietronero, S. Zapperi // Eur.Phys.J.B. - 2003. - N 36. - P. 203-207.
Филоненко С.Ф. Особенности сигналов акустической эмиссии при пластическом деформировании и хрупком разрушении ма-териалов / С.Ф. Филоненко, Н.И. Городыский, В.С. Бирю-ков // Физико-химическая механика материалов. - 1985. - № 6. - С. 105-106.
Филоненко С.Ф. Закономерности измене-ния акустической эмиссии при разрушении хрупких композиционных материалов / С.Ф. Филоненко, В.М. Калита, Т.В. Нимченко // Технологические системы. - 2009. - № 3 (47). - С. 27-33.
Precision manufacturing process monitoring with acoustic emission / D.E. Lee, I. Hwang, C.M.O. Valente, J.F.G. Oliveira, D.A. Dornfeld // Int. J. of Machine Tools & Manufacture. - 2006. - Vol. 46. - P. 176–188.
Statistical properties of acoustic emission signals from metal cutting processes / F.A. Farrelly, A. Petri, L. Pitolli, G. Pontuale, A. Tagliani, P.L. Novi Inverardi // J. Acoust. Soc. Am. - 2004. - Vol. 116. - P. 981–986.
Fu P.A Hybrid Pattern Recognition Architecture for Cutting Tool Condition Monitoring / P. Fu, A.D. Hope // Pattern Recognition Techniques, Technology and Applications.-I-Tech: Vienna, Austria, 2008. - P. 547-558.
Analysis of metal cutting acoustic emissions by time series models / F. Polito, A. Petri, G. Pontuale, F. Dalton // Int. J. Adv. Manuf. Technol. - 2010. - Vol. 48. - P. 897-903.
Study of flunk wear in single point cutting tool using acoustic emission sensor techniques / S. Sundaram, P. Senthilkumar, A. Kumaravel, N. Manoharan // J. of Eng. and Applied Sciences. - 2008. - Vol. 3. N 4. - P. 32-36.
Murase Y. Acoustic Emission and Cutting Resistance in Cutting of Solid Wood, MDF and Particleboard / Y. Murase, K. Matsumoto, T. Ohuchi // J. Fac. Agr., Kyushu Univ. - 2008. - Vol. 53. N 2. - P. 485–490.
Филоненко С.Ф. Физические аспекты акустической эмиссии при протекании пластической деформации / С.Ф. Филоненко // Надтверді матеріали: створення та застосування: зб. наук. пр. - К.: НАН України. ІНМ ім. В.М. Бакуля, 2007. - С. 131-138.
Filonenko S.F. Model of acoustic emission signal at the prevailing mechanism of composite material mechanical destruction / S.F. Filonenko, T.V. Nimchenko, A.P. Kosmach // Aviation. - 2010. - Vol. 14. N 4. - P. 95-103.
Teti R. Modeling and experimental analysis of acoustic emission from metal cutting / R. Teti, D.A. Dornfeld // ASME J. of Eng. for Indu. - 1989. - Vol. 111. - P. 229–237.
Liu J.J. Modeling and analysis of acoustic emission in diamond turning / J.J. Liu, D.A. Dornfeld // J. of Manu. Sci. and Eng. - 1996. - Vol. 118. - P. 199-207.
Keraita J.N. Lathe stability charts via acoustic emission monitoring / J.N. Keraita, H.J. Oyango, G.K. Misoi // African Journal of Science and Technology. Science and Engineering Series. - 2001. - Vol. 2. N 2. - P. 81-93.
Araujo A. J. M. M. Investigation of the role of dislocation motion in the generation of acoustic emission from metal cutting / A. J. M. M. Araujo, S.J. Wilcox, R.L. Reuben // Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers: Journal of Engineering Manufacture. - 2009. - Vol. 223. - Part B. - Р. 1507-1518.
Філоненко С.Ф. Акустична емісія при механічній обробці матеріалів точінням / С.Ф. Філоненко, Т.В. Німченко // Технологические системы. - 2011. - № 3 (56). - С. 50-56.
Бабак В.П. Модели формирования сигналов акустической эмиссии при деформировании и разрушении материалов / В.П. Бабак, С.Ф. Филоненко, В.М. Калита // Технологические системы. – 2002. - № 1 (12). – С. 26–34.
Аршинов В.А. Резание металлов и режу-щий инструмент / В.А. Аршинов. - М.: Машиностроение, 1976. - 400 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
