РОЛЬ МІКРОБНИХ ПОВЕРХНЕВОАКТИВНИХ РЕЧОВИН У БІОДЕГРАДАЦІЇ ВУГЛЕВОДНІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.51.2165Ключові слова:
біодеградація, біосурфактанти, вуглеводні, нафтопродуктиАнотація
Досліджено вплив біосурфактантів на процес біодеградації вуглеводнів. Проаналізовано дані щодо деградації нафти і вуглеводнів, обміну речовин мікроорганізмів і біоремедіації. Проведено пошук бактерій, окиснюючих вуглеводні, що є продуцентами біосурфактантів. Узагальнено мікробні поверхневоактивні речовини. Показано їх фізіологічну роль. Описано фактори, що впливають на поверхневоактивні властивості культур-продуцентів. Відзначено практичне значення мікробного синтезу біоПАР з вуглеводнів для біологічного очищення нафтових забруднень. Мікробну деградацію розглянуто як ключовий компонент у стратегії очищення від нафтових вуглеводнів.
Посилання
Ron, E.Z.; Rosenberg, E. 2001. Natural roles of biosurfactants. Environmental Microbiology. N 3(4): 229–236.
Batista, S.B.; Mounteer, A.H.; Amorim, F.R., et. al. 2006. Isolation and characterization of biosurfactant/bioemulsifier-producing bacteria from petroleum contaminated sites. Bioresource Technology. N 97: 868–875.
Ананько, Г.Г.; Пугачёв, В.Г.; Тотменина, О.Д. и др. Устойчивость нефтeокисляющих микроорганизмов к низким температурам // Биотехнология. – 2005. – № 5. – С. 63–69.[Ananko, H.H.; Pugachev, V.G.; Totmenina, O.D., et. al. 2005. Resistance of oil degrading bacteria to low temperatures. − Biotechnology. N 5: 63–69.] (in Russian).
Yu-Hong, Wei; Hsin-Chin, Lai; Shan-Yu, Chen, et. al. 2004. Biosurfactant production by Serratia marcescens SS-1 and its isogenic strain SMΔR defective in SpnR, a quorum-sensing LuxR protein. Biotechnology Letters. N 26: 799–802.
Коронелли, Т.В.; Комарова, Т.И.; Порщнева, О.В. и др. Внеклеточные метаболиты углеводородокисляющих бактерий как субстрат для развития сульфатредукции // Прикладная биохимия и микробиология. – 2001. – № 5. – С. 549–533. [Coronelly, T.V.; Komarova, T.I.; Porshneva, O.V., et. al. 2001. Exocellular metabolites of oil degrading bacteria as substrate for sulfate reduction. Applied biochemistry and microbiology. N 5: 549–533.] (in Russian).
Benincasa, M.; Abalos, A.; Olivera, I., et. al. 2004. Chemical structure, surface properties and biological activities of the biosurfactant produced by Pseudomonas aeruginosa LBI from soapstock. Antonie van Leeuwenhoek. N 85: 1–8.
Plaza, G.A.; Zjawiony, I.; Banat, I.M. 2006. Use of different methods for detection of thermophilic biosurfactant-producing bacteria from hydrocarbon contaminated and bioremediated soils. Journal of Petroleum Science and Engineering. N 50: 7177.
Пирог, Т.П.; Клименко, Ю.О.; Шевчук, Т.А. Особливості синтезу поверхневоактивних трегалозізомератів Rhodococcus erythropolis EK-1 // Мікробіологічний журнал. – 2010. – Т.72, № 2. – С. 10–15.[Pirog, T.P.; Klymenko, U.O.; Shevchuk, T.A. 2010. Peculiarities of surface active thehalose isomerases synthesis by Rhodococcus erythropolis EK-1. − Microbiology journal. Vol.72, N 2: 10–15.] (in Ukrainian).
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
